1. Сили оборони України завдали ударів по підприємствах ВПК, нафтобазі та військовій логістиці росії.
- За повідомленням Генштабу ЗСУ у ніч на 7 липня Сили оборони України завдали серії ударів по об'єктах військово-промислового комплексу та військової логістики росії, продовжуючи кампанію зі зниження її воєнно-економічного потенціалу.
- Однією з цілей стало АТ «Группа Кремний ЕЛ» у Брянську — один із ключових виробників російської мікроелектроніки. Підприємство випускає мікросхеми, силові напівпровідники та інші електронні компоненти, які використовуються у системах управління, зв'язку, радіоелектронної боротьби та сучасних зразках озброєння.
- Також під удар потрапив Брянський хімічний завод у місті Сельцо. Зафіксовано щонайменше чотири вибухи в районі підприємства. Завод виробляє порох, вибухові речовини та компоненти ракетного пального, необхідні для виготовлення боєприпасів і ракет, які використовуються російською армією у війні проти України.
- Крім того, уражено нафтобазу аеродрому «Бєлгород», яка забезпечує паливом військову авіацію. Ступінь пошкоджень наразі встановлюється.
- Окремих ударів завдано по двох залізничних мостах у районах населених пунктів Роздольне та Ічкі в тимчасово окупованому Криму. Ці об'єкти використовувалися для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів і військової техніки.
- Також уражено склади матеріально-технічного забезпечення російських військ у районах Волновахи та Ясинуватої.
2. Сили безпілотних систем заявили про ураження восьми танкерів тіньового флоту рф в Азовському морі.
- Підрозділ «Птахи Мадяра» 414 окремої бригади Сил безпілотних систем заявив про масштабну нічну операцію в Азовському морі, під час якої було уражено вісім танкерів тіньового флоту рф, що використовувалися для постачання пального до тимчасово окупованого Криму.
- За інформацією командира підрозділу Роберта Бровді («Мадяра»), під удар також потрапили суховантаж і пором. У СБС стверджують, що танкери отримали пошкодження та загорілися. Серед уражених суден названо «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов» і «Пенелопа», ще одне судно встановлюється.
- За даними українських військових, усі вони перебувають під міжнародними санкціями, мають дедвейт близько 7 тис. тонн і використовувалися для перевезення пального.
- У СБС зазначили, що протягом ночі 7 липня загалом було уражено 58 законних військових цілей у глибині окупованих територій. Також повідомляється про удари по енергетичній та логістичній інфраструктурі в окупованому Криму.
3. Після успішної атаки на Омський НПЗ зона досяжності українських далекобійних безпілотників охоплює вже близько 85% усіх потужностей нафтопереробки росії.
- У зоні можливого ураження перебувають 33 із 45 найбільших російських НПЗ, зокрема 9 із 10 найбільших за обсягами переробки. Сумарна потужність цих підприємств становить 257,2 млн тонн нафти на рік із загальних 297,05 млн тонн.
- Серед найбільших заводів, які вже перебувають у зоні досяжності українських безпілотників: Найбільші НПЗ рф (потужність, млн т/рік): Омський — 21; Киришський — 20,1; Рязанський — 17,1; «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез» — 17; Ярославський — 15,7; Волгоградський — 14,5; Пермський — 13,1; Московський — 10,5; «Газпром нафтохім Салават» — 10.
- Поза межами досяжності наразі залишаються лише 12 НПЗ із сумарною потужністю 39,85 млн тонн на рік, переважно в Сибіру та на Далекому Сході.
- Серія ударів по НПЗ призвела до найнижчих за понад 20 років обсягів нафтопереробки, дефіциту пального та необхідності його імпорту.
4. російський фондовий ринок впав до мінімуму з 2023 року: інвестори розпродають акції на фоні дешевої нафти та паливної кризи.
- Індекс Мосбіржі вперше з лютого 2023 року опустився нижче 2200 пунктів, а під час торгів досяг 2164,8 пункту — мінімального рівня за понад три роки. Від початку літа індекс втратив 14%, а з початку 2026 року — вже 22%.
- Падіння відбувається через одночасний вплив кількох негативних факторів: різкого здешевлення нафти, погіршення бюджетної ситуації, паливної кризи, атак українських безпілотників на російські НПЗ та зростання інфляційних ризиків.
- Настрої інвесторів наближаються до панічних. Ринок уже не реагує навіть на окремі позитивні новини, оскільки очікування швидкого поліпшення економічної ситуації не справдилися.
- Одночасно дешевшають і російські державні облігації: індекс RGBI оновив річний мінімум, а прибутковість довгострокових ОФЗ перевищила 16% річних, що свідчить про зростання вартості запозичень для держави.
- Серед найбільших втрат: «Газпром» знизився на 1,6%, оновивши мінімум із 2008 року; ВТБ обвалився на 9% до історичного мінімуму; «Сбер» втратив близько 1%; «Новатек» та «Аерофлот» — близько 2%; «Сєвєрсталь» — 3,5%.
5. росії загрожує банківська криза через фінансування війни.
- Європейська розвідка попереджає, що російська банківська система наближається до ризику масштабної кризи через дедалі більше навантаження, пов'язане з фінансуванням військової економіки.
- Банки змушені кредитувати підприємства ВПК, державні проєкти та пільгові іпотечні програми, накопичуючи дедалі більший обсяг позик, які можуть так і не бути повернуті.
- Державна підтримка, реструктуризація боргів і субсидоване кредитування лише приховують реальний масштаб проблем. Вже близько 10% корпоративних кредитів є проблемними, а в окремих великих банках частка проблемних роздрібних позик сягає 15%.
- Водночас понад 500 тисяч росіян оголосили про банкрутство у 2025 році — майже на третину більше, ніж роком раніше, а понад 13 млн громадян мають три або більше кредитів одночасно.
- Додатковим фактором ризику може стати 21-й пакет санкцій ЄС, який, за інформацією агентства, планують ухвалити в липні. Він може охопити майже 90 російських банків, унаслідок чого під обмеженнями опиниться вже понад половина кредитних установ росії, які мають міжнародні зв'язки.
- Це здатне спровокувати масштабне погіршення фінансової стабільності країни.
6. Прострочені борги російських компаній сягнули рекордних 7 трлн рублів, посилюючи ризик хвилі банкрутств.
- російський бізнес дедалі глибше занурюється у боргову кризу. Станом на кінець квітня прострочена заборгованість компаній зросла майже на 20% у річному вимірі та досягла рекордних 7 трлн рублів, свідчать дані росстату. Йдеться не лише про банківські кредити, а й про борги перед постачальниками, працівниками та податковими органами.
- Найбільші обсяги простроченої заборгованості накопичили підприємства обробної промисловості — майже 2,5 трлн рублів. Далі йдуть торгівля (950 млрд рублів), видобувна галузь (майже 800 млрд рублів) та будівництво (321 млрд рублів).
- На фінансовий стан бізнесу дедалі сильніше тиснуть падіння споживчого попиту, підвищення податкового навантаження та дорогі кредити. Із 2026 року влада підвищила ставку ПДВ з 20% до 22%, а також утричі знизила поріг доходу для застосування спрощеної системи оподаткування — із 60 млн до 20 млн рублів.
- Водночас ключова ставка, попри незначне зниження до 14,25%, залишається надто високою для доступного кредитування. Через високу вартість позик компаніям дедалі важче рефінансувати старі борги, тому багато з них змушені брати нові кредити лише для погашення попередніх зобов'язань.
- Це прискорює накопичення боргового навантаження. Ситуацію погіршує загальне охолодження економіки. У першому кварталі 2026 року ВВП росії скоротився на 0,2%, а прибуток компаній впав більш ніж на чверть — до 5,2 трлн рублів.
- За таких умов обслуговування рекордних боргів стає дедалі складнішим, а вихід боргового навантаження з-під контролю може спровокувати масштабну хвилю банкрутств, що створить додатковий тиск на економіку та банківську систему росії.
7. Саудівська Аравія рекордно за 26 років знизила ціни на нафту.
- Державна компанія Saudi Aramco оголосила про найбільше за останні 26 років зниження офіційної ціни на свою основну експортну нафту Arab Light для азійських покупців.
- У серпні ціна буде знижена одразу на $11 за барель, а саудівська нафта вперше з 2020 року продаватиметься зі знижкою $1,5 до регіональних еталонних сортів.
- Рішення Ер-Ріяда ухвалене після відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та повернення на ринок великих обсягів близькосхідної нафти.
- Це безпосередньо посилює конкуренцію за покупців в Азії — насамперед Китай та Індію, які купують близько 90% російського морського експорту нафти.
- Одночасно країни ОПЕК+ нарощують видобуток, а експорт через Ормузьку протоку відновився до близько 12 млн барелів на добу. Додатковий тиск створює й повернення на світовий ринок іранської нафти.
- Зростання пропозиції вже призводить до падіння світових цін. Вартість Brent знизилася приблизно до $72 за барель, тоді як російська Urals на початку липня впала до близько $40 за барель — майже на $19 нижче ціни, закладеної в бюджет росії.
8. Грецькі судноплавні компанії за останні три роки заробили майже $4 млрд на перевезенні російської нафти.
- Найбільший дохід отримала компанія Dynacom Tankers, яка із липня 2023 року заробила щонайменше $915 млн на транспортуванні російської нафти. Ще Olympic Shipping and Management отримала понад $404 млн, а компанії Stealth Maritime та Polembros Shipping — більш як $200 млн кожна.
- Із 20 судноплавних компаній, які найбільше заробили на перевезенні російської нафти після запровадження санкцій, вісім є грецькими. Решту становлять переважно російські державні компанії, пов'язані з «Совкомфлотом» і «Роснефтегазом», або афілійовані структури. У травні 2026 року грецькі судновласники забезпечили близько 15% експорту російської нафти, свідчать дані аналітичних компаній Windward і Vortexa.
- Це підтверджує, що попри санкції, росія досі залежить від іноземних перевізників для експорту своєї нафти, а доходи від продажу енергоресурсів значною мірою підтримуються саме завдяки таким логістичним послугам.
- Водночас ця співпраця може опинитися під загрозою. США та ЄС посилюють тиск із метою обмежити нафтові доходи кремля, а нові санкції можуть ускладнити або зробити економічно невигідною участь європейських судноплавних компаній у перевезенні російської нафти.
9. Японія заблокувала постачання авіапального до росії, зокрема через треті країни.
- Спроби росії знайти нові джерела постачання пального на тлі дедалі гострішого паливного дефіциту зазнали чергового удару. Японія офіційно підтвердила, що заборона на експорт авіаційного пального до росії поширюється не лише на прямі поставки, а й на схеми з використанням третіх країн та перевантаженням у морі. Про це заявив міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії Рьосей Акадзава.
- Минулого тижня Reuters повідомило, що росія готувалася імпортувати щонайменше 200 тис. барелів авіакеросину з японського порту Тіба. Паливо мало спочатку надійти до Південної Кореї, а звідти через ланцюг посередників — до росії.
- Втім, японська влада чітко заявила, що санкційні обмеження охоплюють і такі непрямі маршрути, фактично заблокувавши можливість обходу експортної заборони. Це ще один сигнал про те, що росії стає дедалі складніше компенсувати дефіцит пального за рахунок імпорту.
- Після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі країна вже була змушена шукати бензин і авіапальне за кордоном. Відмова Японії перекриває один із можливих каналів постачання та ще більше ускладнює забезпечення російського авіаційного сектору паливом.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
