1. російський ММК фіксує обвал прибутку і негативний грошовий потік на тлі слабкого ринку та високих ставок.
- У I кварталі 2025 року виручка Магнітогорського металургійного комбінату скоротилася на 18% — до 158,5 млрд рублів, згідно з міжнародною фінансовою звітністю (МСФЗ). EBITDA обвалилася на 53% (до 19,7 млрд), а чистий прибуток — на 87%, склавши лише 3,14 млрд руб.
- Особливо тривожним сигналом є негативний вільний грошовий потік (FCF): мінус 455 млн рублів проти плюса у 8 млрд роком раніше. Це свідчить про нестачу ліквідності навіть для покриття операційних витрат і підтримки інвестпрограм.
- Попри сподівання ММК на сезонне пожвавлення попиту у II кварталі, підприємство визнає, що висока ключова ставка ЦБ рф продовжить обмежувати фінансову активність клієнтів та ринок сталі загалом.
- Поточна динаміка підтверджує глибоку стагнацію російського металургійного сектора, на який тиснуть водночас зовнішні санкції, внутрішній спад та дороге кредитування.
2. у росії знову подорожчають імпортні авто.
- З 1 травня в росії імпортні автомобілі знову подорожчають — цього разу на 25%.
- Це наслідок запровадження нової методики розрахунку утилізаційного збору. До вартості будуть додатково включені різниці між митними ставками в ЄАЕС і російськими тарифами, а також недоотримані акцизи та ПДВ.
- Найбільше зростання цін торкнеться преміальних брендів, що ввозяться за схемою паралельного імпорту.
3. російський бізнес не втримав актив Bosch.
- Олексій Мордашов не втримав актив, придбаний у німецького концерну Bosch: його холдинг «Севергрупп» виставив на продаж підприємство «Енгельс Електроінструменти» — один із найбільших заводів з виробництва електроінструментів у росії.
- Bosch припинив роботу в росії у 2022 році через ризики військового використання продукції. У 2023-му активи викупив холдинг S8 Capital Армена Саркісяна, але вже восени 2024-го продав їх Мордашову.
- Менш ніж за рік той вирішив позбутись підприємства — на тлі падіння платоспроможного попиту, тиску санкцій і загального спаду на ринку.
4. Картопляна криза в росії: імпорт з Китаю зріс у 25 разів, ціни б’ють рекорди.
- У першому кварталі 2025 року Китай експортував до росії картоплі на $10,96 млн — це в 25 разів більше, ніж за аналогічний період 2024 року ($432,9 тис.).
- Причина — дефіцит власного врожаю в рф. У 2024 році російські аграрії зібрали лише 7 млн тонн картоплі, що на 20% менше, ніж у 2023 році, і нижче необхідного для самозабезпечення рівня в 8 млн тонн. Низький урожай спричинений несприятливими погодними умовами, скороченням посівних площ та проблемами з імпортом насіння, від якого рф залежить на 95% .
- Внаслідок цього ціни на картоплю в росії зросли вдвічі. У лютому 2025 року середня оптова ціна становила 31,7 руб./кг, що в 2,9 рази більше, ніж рік тому. Роздрібні ціни також зросли вдвічі .
- Щоб стабілізувати ситуацію, уряд рф дозволив безмитний імпорт до 150 тис. тонн картоплі. Основним постачальником став Єгипет, де ціна на картоплю сягає 100 руб./кг при середньому рівні 62 руб./кг.
- Ця ситуація демонструє глибоку залежність росії від імпорту навіть базових продуктів харчування та вразливість аграрного сектору до зовнішніх факторів.
5. росія нарощує темпи буріння нафти, але нові родовища відкривати не може.
- У першому кварталі 2025 року темпи експлуатаційного буріння в росії стали рекордними за останні п’ять років. Це пов’язано з очікуванням поступового послаблення обмежень ОПЕК+ та, ймовірно, надією на зняття частини санкцій.
- Попри вихід низки західних сервісних компаній, більшість із них зберегли активи, продавши їх місцевому менеджменту, а окремі, як SLB і Weatherford, залишились у країні в обмеженому форматі.
- російські нафтосервісні підприємства, своєю чергою, або замінили технології власною розробкою, або налагодили паралельні канали постачання.
- Проте ці альтернативи не є повноцінною заміною: фіксуюються зниження ефективності буріння, скорочення горизонтальних ділянок та гірша точність свердління. росія зберігає обсяг видобутку сирої нафти та конденсату на рівні 11–11,5 млн барелів на добу, переважно за рахунок старих родовищ у Західному Сибіру. Частка горизонтальних свердловин у бурінні вже перевищила 80% — за рахунок інтенсифікації розробки зрілих пластів, а не завдяки новим відкриттям.
- На цьому фоні розвідувальне буріння, яке забезпечує відкриття нових запасів, суттєво просіло: лише 46 км за січень–лютий проти 75 км у довоєнний 2022 рік.
- Відсутність сучасних технологій, зростання вартості капіталу, нестача персоналу та санкції ЄС і США, які забороняють експорт обладнання для арктичного й шельфового буріння, роблять розвідку економічно недоцільною.
- Прогнозується, що така ситуація збережеться до кінця десятиріччя. Це означає, що після 2035 року, коли виснаження Західного Сибіру стане критичним, росія може зіткнутися з дефіцитом підтверджених запасів нафти — без достатніх ресурсів для заміщення.
6. Ще три російські страхові компанії прагнуть отримати дозвіл Індії на покриття танкерів з нафтою.
- Три нові російські страховики, зокрема дочірня структура Сбербанку (під санкціями США), звернулись до влади Індії з проханням надати дозвіл на морське страхування танкерів, що постачають російську нафту до індійських портів. Йдеться про компанії Sberbank Insurance, Ugoria Insurance Group, ASTK Insurance Company.
- Індія вже схвалила п’ять російських страховиків для таких операцій, попри відсутність рф у Міжнародній групі клубів P&I (основного світового об’єднання страхувальників морських перевезень). Якщо ці три компанії будуть допущені, загальна кількість схвалених російських страховиків зросте до восьми.
- Індія не визнає односторонніх санкцій, тож розглядає навіть компанії з SDN-списку США. Міністерство судноплавства готує остаточне рішення.
- На тлі посилення контролю з боку Заходу за дотриманням цінових обмежень, москва намагається розширити власну страхову мережу, аби зберегти безперебійні поставки до Індії – одного з головних покупців російської нафти з 2022 року.
- У січні Індія вже схвалила компанію Soglasie. Натомість Согаз, Альфастрахование та Інгосстрах перебувають під санкціями США, а ВСК – під санкціями Великої Британії.
- Індійські НПЗ купують нафту на умовах поставки з включеним страхуванням і фрахтом – тобто росіяни самі забезпечують судно й покриття. У березні одному танкеру було відмовлено у заході до порту через проблеми з документацією.
7. Британія запровадила нові санкції проти рф: удар по технологіях та «ігрових» компонентах БПЛА.
- Велика Британія запровадила понад 150 нових торгових обмежень проти росії.
- Серед них — заборона експорту джойстиків для геймерських консолей, які, за даними британської сторони, використовуються росією для керування дронами в бойових умовах.
- Крім того, нові заходи включають:
- Блокування доступу рф до ПЗ, що застосовується для пошуку та розвідки нових нафтових і газових родовищ.
- Заборону на постачання компонентів подвійного призначення, які можуть використовуватися у виробництві військових систем.
- Ці заходи є частиною скоординованого пакету з ЄС і вказують на зростаючу увагу Заходу до технологічного контрабандного імпорту, зокрема — «цивільних» товарів, які рф активно використовує у війні проти України.
8. Європейські судна повертаються до перевезень російської нафти — але лише через падіння цін.
- З початку 2025 року частка суден із реєстрацією або страхуванням у країнах ЄС і G7, які перевозять російську нафту, зросла з 14% до 35%. У морських перевезеннях нафтопродуктів цей показник підскочив із 60% до 74%, свідчать дані аналітичного центру CREA.
- Це означає відступ “тіньового флоту” — сукупності суден, що працюють в обхід санкцій. Якщо у жовтні 2024 року такий флот забезпечував 83% експорту сирої нафти, то в березні 2025-го його частка знизилася до 53%.
- Однак повернення західних суден стало можливим лише через падіння ціни російської нафти Urals нижче встановленої “стелі” — $60/барель, яку запровадили країни G7.
- В таких умовах перевезення не порушує санкційне законодавство, зокрема правила OFAC США; не призводить до блокування танкерів, арештів чи відмови в проході через міжнародні води.
- Таким чином, логістика російського нафтового експорту частково “легалізується”, але виключно на тлі падіння прибутковості та зростання ризиків для санкційно вразливих операторів.
- Продовження санкційного тиску — зокрема через таргетування решти “тіньових” суден — може ще більше ускладнити для рф експортні схеми.
9. Фінляндія та Швеція створюють залізничний коридор для перекидання військ НАТО до порту Нарвік .
- Фінляндія оголосила про запуск проєкту залізничного сполучення, що має стратегічне значення для альянсу НАТО. Йдеться про нову лінію, яка з'єднає фінські порти Оулу і Кемі з норвезьким портом Нарвік через Швецію.
- Нарвік — ключова точка для логістики важкого озброєння та військ у разі загрози зі сходу.
- На етапі планування вже виділено 20 млн євро, овна вартість проєкту — кілька мільярдів євро.
- Очікується прибуття сил НАТО у Фінляндію з 2026 року. Маршрут проходитиме через Торніо (Фінляндія) — Гапаранду (Швеція) — Кіруну — Нарвік. Залізниця будуватиметься за стандартами ЄС (з вузькою колією), що забезпечить сумісність із технікою НАТО.
- Міністерка транспорту Фінляндії Лулу Ранне заявила, що реалізація проєкту прямо пов’язана з посиленням військової загрози з боку росії. Доставка танків та артилерії на північний фланг НАТО буде значно пришвидшена.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
