Як і раніше, у нас дуже слабкі перспективи зростання доходів населення, суттєва нестача зовнішнього та внутрішнього фінансування. І гривня останнім часом, як і раніше, під тиском через погіршення ситуації з держфінансами та величезний дефіцит українського бюджету. І з цим важким станом економіки ми знову підійшли до чергового витку девальвації гривні.
При цьому наша фінансова влада чомусь замовчує ту обставину, що в умовах війни девальвація, якщо брати її сукупний вплив на економіку України, завдає більше шкоди, ніж користі. Плюси від девальвації гривні, про які говорять окремі експерти, не такі вже й безперечні з її результатами. Наприклад, насправді девальвація допомагає збільшувати експорт лише тоді, коли товари та послуги дешевшають, а люди купують більше. Така економічна логіка валютних воєн, коли країна-продавець намагається відібрати бізнес у сусіда. Але останнім часом ця теорія все більше розходиться з практикою.
Більше того, попит на імпорт стрімко скорочується, оскільки наші люди просто зменшують витрати, які раніше витрачали на імпортні товари.
А от якби на українському ринку був потенціал конкурувати за якістю, зокрема, з європейськими виробниками, тоді можна було б заявляти, що девальвація гривні – це зростання наших конкурентних переваг. Але поки що це, на жаль, не так. Зараз від зниження курсу гривні в першу голову страждатимуть ті сектори української економіки, які орієнтовані на масштабний попит та залежать від імпортних комплектуючих.
В Україні тепер пряма залежність ціни та попиту фактично перестала працювати.
Користуючись цією ситуацією, Кабміну та Нацбанку треба оперативно створювати сучасні механізми фінансування економічного оздоровлення та модернізації підприємств реального сектору економіки. Це важливо, особливо зараз, коли державі треба компенсувати дуже низьку активність приватних інвесторів. Наприклад, організовувати проектне фінансування за участю НБУ та інших державних джерел.
І не можна підживлювати грошовий потік за рахунок друкарського верстата. Більше того, як добре відомо в експертній спільноті, саме свобода безконтрольної емісії гривні – одна з найнебезпечніших свобод.
Тому наша фінансова влада зобов'язана насамперед перейматися не девальвацією гривні, а залученням приватних інвестицій, наприклад, на внутрішньому ринку спільного інвестування. Саме внутрішні заощадження наших фінансово заможних громадян мають стати найважливішим джерелом інвестицій та так званих довгих грошей. І, звичайно ж, не можна забувати про залучення іноземних інвестицій, вони забезпечують приплив не лише валюти, а й сучасних технологій.
А ефект, який ми можемо отримати від девальвації гривні, неминуче буде тимчасовим. Дуже мало хто зможе ним скористатися. І цих небагатьох дуже добре знають у Нацбанку та Кабміні.
