Огляд
Добропільский напрямок
Противник (російські війська) продовжує вести наступальні дії в цьому напрямку, аби дістатися ближніх підступів до Добропілля з півдня та південного сходу. Для досягнення цієї мети командування противника розгорнуло у напрямку Добропілля війська (сили) своїх 2-ї та 51-ї загальновійськових армій (ЗВА) угрупування військ (УВ) «Центр». Ці обидві російських армії намагаються просунутись своїми головними силами відповідно в загальних напрямках Покровськ — Добропілля (село) та Новоторецьке — Новий Донбас.
Крім того, для прискорення темпів наступу в смузі 2-ї ЗВА російське командування зосередило та розгорнуло низку частин і підрозділів зі складу 41-ї ЗВА ГВ «Центр», яка також діє частиною своїх сил (військ) у напрямку Удачне — Сергіївка, суміжному до смуги 2-ї ЗВА.
На даний момент противник зумів дістатися до рубежу Василівка -Родинське у смузі 2-ї ЗВА та Дорожнє-Шахове у смузі 51-ї ЗВА основними силами своїх передових частин і підрозділів, а також здійснити кілька «проникнень» своїми малими піхотними групами у тактичній зоні на північ і північний захід від цих рубежів.
Очевидно, що російське командування продовжує нарощувати свої сили та засоби в смугах обох армій, готуючись до наступного етапу активізації наступальних дій у вказаних напрямках (накопичення штурмової піхоти в передовому ешелоні, засобів її моторизації, підтягування артилерії).
1. Приблизний склад сил і засобів противника, розгорнутих у напрямку Добропілля:
+ 51-ша ЗВА — діє на цьому напрямку основними силами
- 1-ша окрема мотострілецька бригада (омсбр)
- 5-та омсбр
- 9-та омсбр
- 110-та омсбр
- 114-та омсбр
- 132-га омсбр
- 14-та окрема артилерійська бригада (оабр)
Наразі, ймовірно, у першому ешелоні діють, на даний момент, переважно підрозділи зі складу 5-ї, 114-ї та 132-ї мотострілецьких бригад цієї армії.
+ 2-а ЗВA – ймовірно, діє на напрямку «головного удару»
- 27-ма мотострілецька дивізія (мсд) – 433-й, 506-й та 589-й мотострілецькі полки (мсп), 268-й самохідний артилерійський полк (сап)
- 15-та омсбр
- 30-та омсбр
- 385-та артилерійська бригада (абр)
- 92-га ракетна бригада (рбр)
+ 41-ша ЗВА — частина сил діє в смузі 2-ї ЗВА
- 35-та омсбр
- 74-та омсбр
- 55-та омсбр
- 120-та абр
Слід також пам'ятати, що у складі 51-ї ЗВА також розгорнуто щонайменше до 7 окремих стрілецьких полків категорії «мобілізаційний резерв» (МР), які або включені до складу її «штатих» бригад, або придані їм у якості засобу підсилення (а саме: 86-й, 87-й, 88-й, 91-й, 99-й, 107-й і 111-й окремі стрілецькі полки).
Крім того, частини та з’єднання 2-ї та 41-ї ЗВА також були підсилені додатковими формуваннями російських «територіальних військ» (ТрВ) рівня окремого мотострілецького полку (омсп). Наприклад, 1441-й мсп (41-ї ЗВА) або 1437-й мсп (27-ї мсд 2-ї ЗВА) тощо.
2. Поточна ситуація в напрямку Добропілля характеризується активними діями в тактичній зоні малих піхотних (штурмових) груп противника одночасно на кількох ділянках і напрямках. Більше того, у низці випадків — досить успішними, незважаючи на те, що під час цих «проникнень» штурмова піхота противника майже завжди зазнає значних втрат.
Зокрема:
- У напрямку Софіївка — Новомиколаївка відзначалися спроби просуваня кількох малих піхотних груп противника. В результаті – лише кілька російських військовиків (до 2-3 «тіл») змогли вижити, знайшовши укриття, як у посадках на південь від Новомиколаївки, так і в самій Новомиколаївці.
- Противник також продовжував спроби завести додаткову кількість штурмової піхоти до Кучерів Яр, діючи з боку кар'єрів на південь від нього та вздовж дороги між ними та «дачами Вільного» (було відзначено кілька груп по 5-7 піхотинців). Їх вчасно виявили, атакували дронами, і вони були змушені відступити на вихідні позиції з втратами.
- У напрямках Дорожнє — Новий Донбас та Нове Шахове — Вільне окремі російські «над малі» піхотні групи змогли просунутися відповідно до району Нового Донбасса та Вільного. Однак їхня кількість навряд чи перевищує на даний момент 2-4 «тіла», решта були або знищені, або захоплені у полон. Більші російські піхотні групи, очевидно, змогли закріпитися в Дорожньому (до 10 в/с) та на південних околицях Вільного (до 8-10 в/с).
- Спроби противника «затягнути» нові партії своїх «штурмовиків» у Білецьке також продовжувались. Отже, з напрямку Затишок і Сухецьке діяли кілька піхотних груп, деякі досягали 6-7 в\сл — безуспішно. У Білецькому зафіксовано лише кілька окремих російських військовиків, яких у перманентному режимі «ганяють» дронами з підвалу у підвал.
Подібні спроби противника посилити свою присутність у Білецькому, переміщуючи туди війська з напрямку Родинського вздовж залізниці та автодорог, також були безуспішними.
- Але на захід від Родинського і по напрямку Родинське — Шевченко зафіксовано численні «інфільтрації» російських піхотних груп, аж до Водянського. Окремі російські піхотні групи також зафіксовані в районі шахти «Водянська».
- Противник також продовжує закріплюватися вздовж лінії Шевченко — Новоолександрівка, поступово підтягуючи туди додаткові піхотні групи з боку Родинського.
- У напрямках Новоолександрівка — Матяшево та Васильівка — Мирне противник здійснив низку атакуючих/штурмових дій більш-менш значними силами — декількома штурмовими групами по 15-20 в/сл. Й хоча вони при цьому зазнали значних втрат, але вцілілі змогли «зачепитися» за Василівку, а деякі російські штурмовики навіть дісталися до Мирного та району на південь від Матяшеве.
Також слід зазначити, що російське командування продовжує досить активно залучати у бойові порядки своїх передових підрозділів додаткову кількість штурмової піхоти, артилерії та груп БПЛА.
Наприклад, у районі Новоекономічного було зафіксовано переміщення російського підрозділу (одночасно до 70 в\сл + 16-18 одиниць моторизованих транспортних засобів, таких як багі, автомобілі, мотоцикли тощо). У районі Новоторецького та Володимирівки, очевидно, одразу було зафіксовано кілька додаткових піхотних груп по 10-15 «тіл», а в Дорожньому та Новому Шаховому противник підтягнув чергові партії «інфільтратів» по 10-14 «тіл». У районі між Ніканорівкою та Затишком зафіксовано рух російської штурмової групи (до 20 в\сл), яка була уражена вогнем. У районі Родинського одночасно фіксувалася а активність кількох груп російських операторів БПЛА (встановлювали антени управління, ретранслятори, обладнували позиції запуску безпілотників тощо), там же щодня фіксується присутність щонайменше 20-30 російських військовиків. Також противник майже у перманентному режимі переміщає свою штурмову піхоту з боку покровська у бік Гришине та Новоолександрівка, групами по 25-27 в/сл.
Крім того, фіксується переміщення противником додаткової кількості артилерії та мінометів у бойові порядки його передових підрозділів, а також невеликих груп бронетехніки. Наприклад, між Новоекономічним та Покровськом під час маршу було виявлено групу з трьох танків, а по напрямку Новоекономічне — Червоний Лиман противник намагався методом «у розсип» перемістити до артилерійської батареї.
У тилу 2-ї та 51-ї ЗВА також фіксується збільшення руху автомобільної техніки противника, як різного роду легковиків, пікапів та фургонів, так і вантажівок. Наприклад, лише у тактичному тилу однієї 51-ї ЗВА протягом дня фіксується переміщення до 40-45 машин.
3. Щодо подальших перспектив розвитку ситуації на Добропільскому напрямку, то можна досить впевнено констатувати, що командування російського УВ «Центр» наразі досить активно готується найближчим часом різко і масово посилити свої зусилля на цьому напрямку. І для цього є досить логічне пояснення...
Така поспішність російського командування зумовлена бажанням якнайшвидше дістатися ближніх підступів до Добропілля та спробувати «штурманути» його «з ходу».
Очевидно, що цей поспіх зумовлений двома досить об'єктивними причинами, а саме:
- необхідністю створити зручні «стартові» умови для наступу на Дружківку і далі на Краматорськ на лівому фланзі операційної зони УВ «Юг»
- необхідністю вивільнити додаткові сили та засоби зі складу УВ «Центр» для потреб УВ «Юг» (найімовірніше, у вигляді 51-ї ЗВА)
Швидкий прорив до Добропілля і не менш швидке його захоплення дозволять російському командуванню досягти цих параметрів зразу і майже одночасно, що, у свою чергу, суттєво збільшить його шанси на прорив до Краматорська з півдня (враховуючи, що, в такому разі, на цьому напрямку може з'явитися ДОДАТКОВА російська загальновійськова армія, й не найменша серед інших), після гіпотетично швидкого захоплення Добропілля.
Насправді захоплення Добропілля та прилеглого району російськими військами дозволить російському командуванню зробити дві важливі речі в рамках вже розпочатої ним Слов'янсько-Краматорської наступальної операції:
- прикриття з лівого (західного) флангу угрупування своїх військ, яке планує наступати Краматорськ з півдня (вздовж осі Костянтинівка – Дружківка – Краматорськ) від будь-яких контрнаступальних дій Збройних сил України
- здійснити досить значне посилення (за рахунок УВ «Центр») цього угрупування, що, у свою чергу, підвищить тактичну та оперативну щільність військ на напрямку його основного наступу «у сезоні літо-осінь 2026 року».
Як на мене, така перспектива для російського командування – дуже приваблива. Однак, як завжди, є нюанси ...
Факт у тому, що бої за Добропілля насправді можуть затягнутися. Й в такому разі, цей «розклад» може розвернутися у протилежному напрямку. Оскільки в цьому випадку УВ «Центр» просто не зможе виділити нічого суттєвого зі свого складу для посилення УВ «Юг», яке буде змушений штурмувати Слав'янсько-Краматорську агломерацію самостійно і в тому складі, в якому воно «стартувало» під Костянтинівкою. Хіба що, можливо, воно таки зможе отримати 1-2 бригади. Це може цілком трапитись, особливо враховуючи ще два фактори:
- 90-та танкова дивізія (тд) ВЖЕ втягнулася у виснажливі «стабілізуючи» бої у власній смузі та смузі сусідньої 29-ї ЗВА УВ «Восток», де відповідне угрупування Збройних сил України зараз досить наполегливо контратакує
- Очевидно, бої за Костянтинівку, де 8-а ЗВА та 3-й армійський корпус (АК) УВ «Юг» досі не можуть її «дозахопити», ВЖЕ затягнулися «поза графіком».
Тоді відповідне російське угрупування «підповзе» на ближні підступи до Краматорська з півдня у дуже виснаженому стані, причому БЕЗ жодної перспективи свого суттєвого посилення. Більше того, «по дорозі» йому ще доведеться взяти участь, очевидно, у не менш запеклих боях за Дружківку.
А якщо ЗСУ взагалі зможуть утримати «лінію» Добропілля - Дружківка, то весь «головний наступ» на Слов'янсько-Краматорську агломерацію фактично ризикує перетворитися для російських військ на лобовий (виключно зі сходу) кривавий й витратний наступ із досить суперечливими шансами на остаточний успіх.



















