18 травня найбільш густонаселені країни Східної Європи серед членів Євросоюзу — Польща та Румунія — проведуть президентські вибори, результати яких можуть у майбутньому вплинути на стан демократії в ЄС та його солідарність з Україною.
Вибори до Європарламенту, що відбулися влітку, показали вагоме посилення ультраправих. Порівняно з виборами 2019 року, політичні сили правого спрямування суттєво збільшили свою присутність в одному з ключових органів ЄС.
«Патріоти за Європу» отримали 84 місця у Європарламенті, здобули ще 35 додаткових мандатів у порівнянні з 2019 роком та ставши третьою за чисельністю фракцією в ЄП. Більш помірковані «Європейські Консерватори та Реформатори», голова якої член лідируючої в Італії ультраправої «Брати Італії», також досягли успіху, збільшивши свою чисельність на 9 місць і посівши 4 позицію в ЄП з 78 мандатами. Крім того, 25 місць отримала «Європа суверенних націй» — ультраправий альянс, що здебільшого представлений відомою своїми різкими поглядами німецькою партією «Альтернатива для Німеччини».
Нещодавні земельні вибори у Німеччині підтвердили зростання популярності «Альтернативи для Німеччини». Вибори відбулися
у
у трьох федеральних землях: Тюрінгія, Саксонія та Бранденбург. У Саксонії та Бранденбурзі «АдН» посіла друге місце з результатами 30,6% та 29,2%, при цьому різниця з
переможцями – менш ніж 2%. Вибори в Тюрінгії ультраправа партія взагалі виграла, отримавши 32,8% голосів. Парламентські вибори в Австрії також ознаменували зміцнення
позицій вкрай правих: «Австрійська партія свободи», яка отримала 57 місць зі 183 у парламенті, здобула перемогу.
Усе це свідчить про те, що міграційна криза та втома європейських громадян від війни в Україні знаходить все більшу підтримку політичного порядку денного ультраправих сил, в якому пропонується швидке вирішення проблем, що накопичилися. За даними Королівського інституту міжнародних відносин, тема міграційної кризи вважається спільною для всіх ультраправих партій. Вони використовують природні невдоволення людей охороною здоров’я, вартістю житла та життя, пов’язуючи це зі збільшенням кількості мігрантів. Також питання прийняття України до ЄС у країнах із широким ультраправим впливом перебуває у негативній площині.
Популярність вкрай правих сил у Європі не залишилася осторонь політики кремля, який неодноразово був помічений у тісних зв’язках з європейськими ультраправими політиками. Одним із успішних інструментів впливу росії в Європі залишається пропаганда, до якої дуже активно залучені ультраправі політики. Прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо заявив в одному з інтерв’ю, що деякі європейські парламентарі отримували платню за поширення російської пропаганди. На цю тему було проведено чимало журналістських розслідувань, які засвідчили тісний взаємозв’язок пропаганди кремля з ультраправими ЄС.
Правопопулісти в Румунії та Польщі мають дуже великі шанси на перемогу, і це може ускладнити у найближчому майбутньому підтримку України з боку Європейського союзу та послабити проєвропейські сили на континенті в цілому.
Повторні президентські вибори у Румунії 4 травня показали, що правий популіст Джордж Сіміон набрав близько 40 відсотків голосів у першому турі. Хоча попередні опитування громадської думки в країні досить спірні, Сіміон має хороші шанси на перемогу на майбутніх виборах. Якщо Сіміон переможе, він може бути обструкціоністом у Європейському союзі на зразок прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана або прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
У Румунії антипатія Сіміона до України добре відома. Йому заборонено в’їзд на Україну за поширення дезінформації про права румунської меншини в Україні. Сіміон пішов стопами вкрай правого кандидата Келіна Георгеску, який несподівано лідирував у першому турі голосів на скасованих виборах у листопаді 2024 року. Георгеску заборонили балотуватися знову після того, як румунські спецслужби розкрили скоординовану російську кампанію дезінформації, спрямовану на підтримку його кандидатури. Будучи членом Європейської ради, Румунія має значний вплив на зовнішню та європейську політику. У разі обрання Сіміон може заблокувати підтримку України з боку ЄС, яка потребує одностайності серед держав-членів, поповнивши клуб корисних ідіотів путіна.
Президентські вибори у Польщі можуть призвести до влади кандидата від правого крила партії «Право та справедливість» Кароля Навроцького. ПіС перемогла як на парламентських виборах у Польщі, так і на президентських виборах у 2015 році. Партію критикували за призначення лоялістів у судову систему, захоплення контролю над державними ЗМІ та обмеження громадянських свобод.
Польща традиційно була одним із найсильніших союзників України. З початку війни вона виділила Україні 3,74 млрд євро на військову допомогу та прийняла другу за величиною кількість українських біженців після Німеччини, до квітня 2025 року в Польщі було зареєстровано майже мільйон людей. Але всередині країни підтримка України та її біженців опинилася під тиском. Більшість населення Польщі виступає за жорсткішу міграційну політику, а польські фермери висловили стурбованість щодо дешевої сільськогосподарської конкуренції з боку України. Навроцький, наприклад, пообіцяв віддавати пріоритет польським громадянам, а не українським біженцям, коли йдеться про медичні послуги чи школи.
Збільшення представництва правих радикалів у Європарламенті та в урядах європейських країн насамперед може ускладнити ухвалення законів ЄС, проти яких вони традиційно виступають. На даний момент вплив ультраправих на політику ЄС не досяг критичної маси, але можливе збільшення країн, які бажають увійти до клубу корисних ідіотів путіна, є вельми реальною перспективою у ці вихідні.
Майбутні вибори є серйозним викликом як для демократичних інституцій ЄС, так і для України, адже від них можуть залежати шанси вступу Києва до Євросоюзу. А який вибір зроблять громадяни Румунії та Польщі, стане відомо вже наступного тижня. Є надія, що тверезий розум та демократичні цінності переможуть ультраправий популізм із кремлівським відтінком. Поживемо-побачимо.
