100 Великих чудес України - Церква Святого Юра в Дрогобичі

100 Великих чудес України - Церква Святого Юра в Дрогобичі

Славнозвісна церква Святого Юра в Дрогобичі є одним з яскравих витворів української народної архітектури. Її найстародавніші частини — зруб бабинця, нефа і північна сторона вівтаря — відносять до межі XV—XVI ст. Спочатку храм знаходився в селі Надієво (нині Івано-Франківська обл.), звідки в 1657 р. його в розібраному вигляді перевезли до Дрогобича і поставили на місці колишньої церкви Святого Юра, яка згоріла в 1648 р. Аж до початку XVIII ст. храм перебудовували і прикрашали наново, тому свій сучасний вигляд церква знайшла лише в 1710-ті роки.

Для церкви Святого Юра характерними є мальовнича композиція, м’які, пластичні барочні верхи та особливий лад пропорцій, який додає храму на рідкість урочистого вигляду. Нині храм в плані є тричастинним (загальна довжина 18 м), з центральним квадратним зрубом і двома гранованими конхами з боків, з такими ж гранованими п’ятистінними вівтарем і притвором-бабинцем. Над бабинцем розташовані хори, де знаходиться Введенська каплиця.

Храм увінчано трьома барочними куполами на восьмериках (по суті церква є п’ятиглавою, але бічні прируби є дуже малими і служать, скоріше, для створення хвилюючого мальовничого образу). По всьому периметру стін тягнеться крита галерея-опасання. Схожу галерею було створено і навколо другого ярусу бабинця. На карнизах і стінах цієї галереї збереглися сліди розписів. Прекрасні розписи збереглися також і в інтер’єрі. Виконані під керівництвом дрогобицького майстра Стефана з Медики, вони суцільним килимом покривають стіни церкви.

Відомо, що центральний зруб розписувався в 1657-1659 рр. Тоді ж були виготовлені новий різьблений позолочений іконостас та ікони. У 1678 р. був розписаний восьмерик середнього верху і сам верх, в 1691 р. — хори, в 1711-1714 рр. — Введенська каплиця, в 1714 р. — бабинець.

Внутрішній простір храму було вміло об’єднано в єдине ціле, де архітектура, живопис та іконостас зливаються в урочисту архітектурно-художню симфонію. Фарби розписів неяскраві, в них переважають охристо-коричневий, оливково-зелений тони, головні теми — «Акафісти» Христу і Богоматері, «Пристрасті», «Страшний суд», «Мучеництво апостолів». Мальовниче й стримане різьблення іконостасу в стилі Відродження чудово гармонує з живописом, який покриває стіни церкви. Цікаво, що різьблення на колонках іконостасу дуже близьке до манери різьблення по каменю.

У 1714 р. була розписана каплиця Введення на хорах. Колорит цього живопису побудовано на тонкій гармонії охристо-оранжевих, попелясто-сірих, блакитно-сірих тонів. Особливу увагу привертає портрет титаря храму священика Кобрі на: його зображено так, що він стоїть перед Розп’яттям з молитовно складеними руками. Скупими художніми засобами майстер зумів передати як зовнішню схожість, так і внутрішню людську гідність Кобріна.

Високу чотирьохярусну дзвіницю з широким опасанням, яка стоїть окремо від церкви, було споруджено приблизно в 1678 р. Це є одним із найкращих витворів галицької школи дерев’яної народної архітектури. У зовнішньому вигляді дрогобицької дзвіниці майстер об’єднав традиційні риси дерев’яних оборонних башт з формами храмової архітектури. Висота дзвіниці з хрестом складає 11 м. Вона завершується підсябиттям з аркадою й увінчується барочним верхом, який повторює форми верхів храму.

Весь ансамбль церкви Святого Юра реставрували в 1974-1975 рр. архітектори І. Р. Могитич та Б. Я. Киндзельський.


Loading...