За сліпучу синяву, за велику — до 24 м — глибину, за неповторну, нереальну красу і таємничість озеро Синевір часто називають «Оком моря». Воно і справді нагадує яскраво-блакитне око з віями гостроверхих ялин, з острівцем-зіницею посередині — начебто море, яке багато мільйонів років тому пішло з цих місць і залишило озеро Синевір спостерігати за тим, що відбувається в його стародавніх володіннях.
Багато мільйонів років тому тут дійсно плескалося море. Нині озеро оточують круті гірські хребти, полонини (субальпійські луги) та обширні кам’янисті розсипи — ландшафт, характерний для гірського масиву Горгани. Його головними вершинами є гори Стрімба (1719 м) і Негровець (1707 м).
Оточене безліччю легенд і переказів найбільше в Карпатах озеро Синевір лежить на висоті 989 м. Не дивлячись на те, що його друга назва — «Морське око», натякає на якийсь таємничий зв’язок із стародавнім морем, утворилося це озеро вже в досить пізні часи — в післяльодовиковий період. Десять тисяч років тому уламки скель, які обрушилися в результаті руху льодовика, перекрили вузьку річкову долину, а улоговина, що утворилася, поступово заповнилася водою. Розмір озера і його глибина цілком залежать від рівня випадних опадів — живиться воно виключно поверхневими і атмосферними водами. Навіть впродовж одного сезону озеро може міняти свої розміри: весною, в період танення снігів, його дзеркало займає до 7 гектарів, а в спекотне літо зменшується майже удвічі. Острівець посеред озера є скелею, яка засихає, а в період повноводдя повністю зникає.
Розташовується озеро Синевір на південних схилах гірського масиву Горгани, в ущелині, утвореній горою Озерна (1495 м) і відрогом Вододільного хребта. Озеро має довгасто-округлу форму. Середня площа його складає 4-5 га, середня глибина — 10-12 м, а максимальна — 22 м. Вода в озері — слабкомінералізована, прозора. Влітку верхні шари можуть прогріватися до +18°С, але на глибині температура завжди є незмінною — +11-12°С. Водна рослинність розвивається виключно уздовж прибережної смуги. З озера витікає невеликий струмочок, який впадає в річку Тереблю (басейн Дунаю).
Рідкісною мальовничістю відрізняються також розташовані поблизу озеро Озірце, болота Глуханя і Замшатка, урочища Кантина,
Песся та Квасовець. У 1974 р. всі ці пам’ятки природи увійшли до складу ландшафтного заповідника «Синевірське озеро», а в 1989 р. на його основі було створено національний парк «Синевір». Територія парку (40,4 тис. га) охоплює верхню частину басейну річки Теребля з притоками, найбільшим з яких є Чорна річка (Озерянка). Вона впадає в Тереблю в двох кілометрах від Синевірського озера. Ще в XIX ст. на Чорній річці були побудовані дві дамби для сплаву лісу. На одній з них нині створено музей лісосплаву — єдиний в Європі.
Цікавою природною пам’яткою є оліготрофно-сфагнове болото Глуханя. Подібних йому в Карпатах вже майже не знайти. Тут ростуть 15 рідкісних і зникаючих видів рослин: журавлина дрібноплодна, шейхцерія болотна, осока дрібноквіткова та інші. А декілька видів рослин взагалі виглядають для Карпат «прибульцями» з далекої півночі: їх основна зона розповсюдження — тайга і тундра. Вони є реліктами далеких льодовикових епох.
У великих ялинових і ялицево-букових лісах, які покривають гірські схили, можна зустріти безліч рідкісних, майже повсюдно зникаючих рослин — пролісок білосніжний і арніку гірську, шафран Гейфеля і ключ-траву, пливуна-баранчика та лісову лілію.
У лісах Синевірського національного парку мешкають олені та косулі, ведмеді та кабани, вовки та лисиці. До рідкісних тварин належать альпійська бурозубка, горностай, борсук, видра, рись, лісовий кіт. З птахів найчастіше можна побачити рябчика, канюка, сойку, великого дятла, рідше — глухаря, беркута, пугача, змієїда. З дванадцяти видів земноводних, які мешкають тут, саламандра плямиста, тритони карпатський та альпійський належать до ендеміків. У прозорій холодній воді озера Синевір і гірських річках та струмках водиться форель озерна, веселкова і струмкова.
Мальовничі гірські ландшафти, зелені полонини, швидкі гірські річки та чарівна краса «Ока моря» привертають до національного парку «Синевір» тисячі туристів. Значна кількість гостей не дуже позитивно позначається на сезонному ритмі життя тварин і птахів — справжніх господарів тутешніх лісів, тому двічі на рік, весною та восени, оголошуються «періоди тиші», коли доступ в парк суворо обмежується.
