Живописець, представник напряму «класицизм», основоположник «історичної школи» в російському академічному малярстві, видатний портретист.
Народився у м. Глухові на Чернігівщині (нині Сумської області) в родині дрібного шляхтича. 1744 р., осиротілий семирічний Антін, що мав музичний слух, був прийнятий до придворної співочої капели й опинився у столичному Петербурзі. Коли хлопець підріс і втратив свій «янгольський» голос, він полишив придворну капелу і з 1753 р. став навчатися малярства у свого приятеля — придворного художника І. Аргунова1. Після заснування у 1758 р. ПАМ А.Лосенко (що на той час уже мав гарну художню підготовку) став її студентом. Після завершення навчання він серед кращих вихованців поїхав удосконалювати майстерність до Франції.
Навчаючись у паризького митця Ж. Ресту2, Лосенко 1762 р. створив своє перше багатофігурне полотно — «Чудесний улов риби» (Російський музей, Санкт-Петербург). На ньому зображено сцену з Нового завіту: Ісус Христос своєю присутністю допомагає рибалкам — майбутнім апостолам Симону (Петру), Андрію, Якову та Іоанну — виловити у Галілейському озері небачену кількість риби. Ця картина сподобалась Катерині II і вона придбала її для імператорського зібрання творів мистецтва — Ермітажу.
Після цього молодий майстер дістав змогу у 1766-1769 рр. удосконалювати свою майстерність вже власним коштом у Римі та Відні.
1 І. Аргунов — відомий російський живописець (1729-1802 рр.), один із засновників жанру камерного російського портрета. У своїх творах поєднував західноєвропейську живописну манеру з чисто російською самобутністю.
2 Ж. Ресту — видатний живописець (1692-1768 рр.), академік Паризької академії мистецтв, автор низки картин релігійних та історичних сюжетів.
Там він створив кілька полотен у стилі «класицизм» (зокрема «Каїн» та «Авель») та сформувався як зрілий митець. Цьому передувала наполеглива праця — ретельне вивчення анатомії людського тіла та знайомство з кращими творами античного й ренесансного мистецтва, які Лосенко замалював у своїх італійських етюдах.
1769 р. на замовлення І. Шувалова для графа К. Розумовського у Римі було створено кращу картину А. Лосенка — «Зевс та Фетіда1» (Російський музей).
Після повернення на батьківщину художник, вирішивши претендувати на звання академіка ПАМ, 1770 р. створив картину «Володимир і Рогнеда». В основу сюжету цього полотна (створеного за академічними канонами) покладено оповідь давньоруського літопису про те, як новгородський князь Володимир (майбутній хреститель Русі), не одержавши згоди полоцького князя на шлюб з його дочкою Рогнедою, силоміць примусив дівчину вийти за нього заміж, вбивши на її очах батька та братів. Проте художник зобразив Володимира не жорстоким завойовником і ґвалтівником, а людиною, що відчуває сумління совісті через свою поведінку. У такому незвичному трактуванні образу головного персонажа картини відобразились високі ідеали моральності та гуманізму доби Просвітництва. Ця картина (перший російський взірець історичного живопису) мала успіх і принесла авторові почесне звання не лише академіка, а й директора ПАМ. Цей навчальний заклад А. Лосенко очолював до самої смерті. У стінах ПАМ він викладав для майбутніх живописців курс анатомії людського тіла, чудовим знавцем якої був. Навчальний посібник з цієї дисципліни з власноручними ілюстраціями Лосенка витримав кілька перевидань.
Як і більшість живописців XVIII ст., А. Лосенко працював як портретист. Саме у цьому жанрі художник міг бути вільним від вимог академічного живопису — малювати моделі у невимушеній обстановці та передавати їх емоційний настрій.
1 Морська богиня — німфа Фетіда, мати грецького героя Ахілла.
Так, на портреті засновника театру у м. Ярославлі Ф. Волкова майстер зобразив великого актора з атрибутами його професії: загорненим у плащ, з мечем і театральною маскою у руках. Одухотворене обличчя портретованого приваблює щирістю і відвертістю.
Портрет І. Шувалова (1760 р.) — фаворита Катерини II, засновника і куратора ПАМ та Московського університету, друга та покровителя М. Ломоносова, А. Лосенко створив незадовго до свого від’їзду до Парижа. З інших полотен митця привертають увагу портрети актора Я. Шумського та поета і драматурга О. Сумарокова (обидва — 1760 р.), автопортрет] картини на релігійні сюжети «Товія з янголом», «Товія з рибою», «Святий Апостол Андрій Первозванний», «Явлення янголів пастухам», «Авраам приносить Ісака у жертву».
А. Лосенко помер у віці 36 років, не встигнувши завершити картину «Прощання Гектора з Андромахою», створену на сюжет давньогрецької поеми «Іліада». Незважаючи на ескізність малюнка, певну умовність та «театральність» (притаманну класичному історичному живопису), полотно має гармонійну збалансовану композицію та вирізняється драматизмом дії, що відбувається біля міської брами Трої. Син троянського царя Гектор прощається з дружиною і маленьким сином, ідучи на поєдинок з героєм Ахіллом. Громадянське почуття у Гектора сильніше за любов до родини і передчуття власної загибелі. Автор наділив Гектора рисами «ідеального героя» — мужнього, хороброго і благородного воїна. Динамічна патетика, з якою зображено головного героя, вигідно контрастує з суворою стриманістю інших персонажів полотна — Андромахи з немовлям на руках і троянців.
