Після наїзду на Медведчука почавсь наїзд на Порошенка. Поки що по соцмережам, і особливо в Твіттері, бабахнули залпом відштампованих меседжів боти. Ну там переліки всім відомих гнівних запитань, картинки і таке інше, як правило від знеособлених акаунтів.
Суть події насправді полягає не в реальних претензіях, а, як зазвичай, в створенні певного емоційного фону.
Петро Олексійович багато в чому фігура суперечлива і парадоксальна, і до нього особисто мої претензії, як до державного діяча, стосуються ігнорування ряду вкрай важливих, але неприємних фундаментальних змін, і намагання замінити їх іміджевими проєктами. І при цьому ж була відчайдушна робота над відновленням обороноздатності країни, і не з "нуля", а з мінусів, коли навіть транспортні засоби для фронту в перші дні доводилося витягати з військових музеїв.
Для мене ситуація виглядає так, що в чомусь він зробив здавалося б неможливе (те ж саме стосується урядів Яценюка і Гройсмана, з якими у нього і досі натягнуті стосунки), а в чомусь рішуче продинамив (дуже м'яко кажучи) інші вкрай потрібні зміни, які погоджувалися оплатити і надати повну підтримку міжнародні партнери України.
Порошенко назавжди в історії залишиться керівником країни, який зміг її вивести з-під військової і політичної поразки в момент безвиході.
Ні, не сам. Це була колективна робота. Проте саме він був на чолі процесу.
Але ж політика і державного діяча судитимуть завжди за те, чого він НЕ зробив, хоча і мав можливість. Просто треба було трохи більше політичної волі.
Ну а наразі з цим медіа наїздом качєлькі Зеленського просто гойднулися в протилежний Медведчуку бік. Туди, де найбільший особистий переляк Володимира Олександровича, і де його найбільший особистий комплекс. Зеленський має заспокоїти ватку, наїхавши на Порошенка, проте починається все зі створення емоційного фону.
Зеленський вітчайдушно захищає особисту іміджеву нішу, створену для нього піарниками. Він щиро вважає себе уособленням так званої "центристської" частини українського суспільства - найпасивнішої його частини, яка плаває від кормильця до кормильця, і якій насправді скоріше холодно-байдуже до України.
Ну а Петро Олексійович має чудову можливість обернути на власну користь і цей наїзд на себе, як він успішно до цього робив. Проте раніше робив чисто на політичному досвіді і техніці. Може він здатен і на більше, але цього він не показуватиме.
