Президент Естонії Керсті Кальюлайд дала доволі незграбне інтерв'ю про європейські перспективи України. Мовляв, за такої судової системи і за поточної ситуації вступу до ЄС Україні чекати хіба років за 20+. Тобто ніколи.
Так, у нас погана судова система, є корупція і ще купа проблем. Навіть іноді можуть кинути естонських інвесторів. Але є одне але. Нас не беруть до ЄС не через це, адже всі названі проблеми в тій чи іншій мірі було у всіх країнах Східної Європи, коли вони вступали до ЄС.
ЄС дуже "красиво" розширився, але за рахунок маленьких країн, кожну з яких було фінансово легко підняти до більш менш нормального середнього рівня. Але з фінансової точки зору ще й досі більшість країн Східної Європи отримують гроші з бюджету ЄС. Тобто, це дотаційні для бюджету ЄС країни.
У 2020-му році німці заплатили до бюджету ЄС на 19,4 млрд євро більше ніж отримали назад. Німці (19,4), французи (9,5) та італійці (6,3) є найбільшими нетто-донорами бюджету ЄС. Власне, саме за рахунок цих трьох країн взагалі існує ЄС.
Брекзіт став катастрофічним моментом для Брюсселя, тому що тепер німцям доведеться платити ще більше
Хто отримує ці гроші? Вже котрий рік на першому місці Польща - ця країна отримує на 12,4 млрд євро більше з бюджету ЄС ніж сплачує. Далі йдуть греки (5,6 млрд) та румуни з угорцями - по +4,7 млрд з бюджету ЄС.
Цікаво, до "східняків" додаються проблемні країни вже Західної Європи на кшталт Португалії, Греції чи Іспанії.
З такими бюджетними проблемами ЄС просто не може профінансувати будь-яке подальше розширення. Саме тому роками на свій час чекають македонці, чорногорці, албанці, серби і т.п. Їх теж роками годують обіцянками, але грошей нема.
Прийняття України можливо тільки тоді, коли якась велика країни на кшталт Польщі чи Румунії раптом перестане буде дотаційною і почне платити більше до бюджету ЄС. Тоді звільнені кошти можна буде спрямувати на розширення на країни розміром з Україну.
Тому жодна з країни Східної Європи, навіть дотаційна Естонія особливо не зацікавлені в прийнятті України до ЄС. Політично вони за, а ось фінансово їм доведеться віддати частину допомоги ЄС українцям. І так наступні десятки років.
Є наступні варіанти розвитку подальших подій.
Варіант 1. Можливо німці почнуть платити ще більше до ЄС, але тоді скоріше вже Німеччині буде легше/дешевше вийти з такого проекту ЄС ніж тягнути це на собі. Брекзіт стався не просто так, але багато хто в ЄС цього ще не збагнув.
Варіант 2. Європейська бюрократія почне економити гроші, оптимізувати витрати, скоротить допомогу всім дотаційним країнами, і тоді на "звільнені" під розширення кошти у 20+ млрд євро на рік можна прийняти Україну.
Тут також без шансів, бо бюрократія свого не віддасть, а проти такого перерозподілу по-тихому виступить більшість дотаційних країн ЄС - їх сьогоднішня ситуація повністю влаштовує.
Варіант 3. На землю прилетять інопланетяни і далі як в анекдоті.
Отже, президент Естонії права. В найближчі десятиліття ЄС не зможе розширитись на Україну. Але і вижити ЄС також не зможе.
Тому скоріш за все Україна таки вступить в якесь нове ЄС, але це вже буде реформована, більш бідна, більш економна структура. Власне якщо ЄС буде давати не так багато грошей (грубо кажучи: як Польщі), то і нема особливого сенсу вступати до цього об'єднання.
Починаючи з певного рівня інтеграції з країнами ЄС та починаючи з певного рівня економіки вже нема особливого сенсу намагатись стати членом ЄС за будь-яку ціну.
ЄС - це не про цінності і європейську родину. Це звичайний економічний проект, в який ми не встигли вступити на гарних умовах як угорці чи поляки. А чи треба вступати на посередніх умовах, то це ще треба рахувати. І рахувати це доведеться не сьогодні, і може навіть не в євро.
P.S. Цю проблему зрозуміли європейські бюрократи, тому повну статистику по європейському бюджету 2020-го року вони не опубліковують, щоб не надавати аргументів євро-скептикам.
Антон Павлушко
