1. Українська армія демонструє успіхи не тільки на Харківщині. Ми бачимо системну перевагу нашої армії в логістиці. Гарні дороги та невеликі відстані дають можливість оперувати ударною 155-міліметровою артилерією та «Хаймарсамм» між фронтами набагато швидше, ніж це робить супротивник, перекидаючи резерви з Півдня Запоріжжя на Північ Луганщини (наскільки я розумію, через Крим), щоб закрити прориви на фронті. Туди ж їдуть і новобранці. Через певний час фронт на Луганщині стабілізується на період листопадових дощів. В той же час Херсонщина вже зачекалася на втечу ворога та звільнення правого берега Дніпра.
2. Саме зараз, коли вже всім зрозуміло, що інтелект, вміння та натхнення українських військових та їхніх командирів, західна сучасна зброя, - це переможний варіант проти старої радянської зброї та дедалі демотивованіших російських військових, яким зараз додадуть якусь кількість розгублених призовників. Весь чекає нових перемог нашої армії не тільки на Північному сході. Дедалі більше гучних голосів на Заході вимагає від політичного керівництва власних країн збільшення військового постачання та розширення номенклатури за рахунок ATACMS. Це допоможе знищити Кримський міст, військові бази та комунікації в Криму, зробити неможливим підтягування резервів до фронтів на Донбасі та Півдні України, а також літаків F-16 та А-10, на яких вже навчилися працювати наші пілоти; танків Леопард та Абрамс, для пришвидшення наступальних дій нашої армії.
3. Ми знаємо, що саме зараз формуються списки передачі озброєння Україні за ленд-лізом. Таке розширення можливостей забезпечить абсолютно інші результати на фронті та збереже життя багатьом нашим воїнам. Вже зараз ми бачимо, що абсолютним пріоритетами при плануванні бойових дій нашим Генштабом є збереження життя військовим та мирному населенню. Тому наші воїни при створенні котлів у Балаклеї, Ізюмі, Лимані, залишали ворогу можливості для виходу, що дало шанс зберегти життя мешканців міст та міську інфраструктуру. Зрозуміло, що подібним шляхом буде звільнено Херсон, Кремінну, Рубіжне та Сватове.
4. Постійні погрози керівництва Росії щодо застосування ядерної зброї, фальшиві референдуми, клоунські засідання в Кремлі, мобілізація в російських регіонах лише пришвидшують крах російського режиму. Виглядає, що кожен з членів російської владної верхівки починає замислюватися про своє майбутнє. Хтось намагається тихо відійти від політики, щоб доживати своє життя пенсіонером в глибинці; хтось, готовий позбавитися Путіна, - перебратися до країн, куди ще пускають росіян. І перші, і другі розуміють, що на прийняття остаточного рішення залишаються лічені тижні.
5. Усвідомлення реальності наздогнало не тільки цивілізований світ, а й російську верхівку та самого Путіна. Кожен удар «Хаймарсом» наближає день «Ч». Вже не залишилося сценаріїв, які б зберегли йому обличчя, або законсервували ситуацію на лінії фронту. Всі доступні варіанти передбачають залишення росіянами та колабораціоністами території України в кордонах 1991 року. Жодних більше затягувань домовляностей про майбутній статус Криму або Донбасу. Ворог може обирати всього серед двох опцій: 1. силовий сценарій з величезними жертвами серед населення та військових; 2. втеча «другої армії світу» разом з усіма феесбешниками, омонівцями, росгвардійцями, «ополченцями», чиновниками, прихильниками, власниками російських паспортів, викрадачами майна, пропагандистами, флотом та зброєю.
Красовицький щоденно
