США відвантажують нам 200 MRAP MaxxPro до того батальйонному комплекту, який передали раніше. І річ тут не тільки в мінній небезпеці і постачанні лінії. Ми наступаємо, часто через інфільтрацію скрізь нестабільний фронт, обходи, охоплення, дії на лісових дорогах, у заплавах і посадках.
Є чимало відео, як 4 «хамві» атакують село, як ССО працює з багі «Браунінг» і особовий склад перевозять мобілізованими бортовими вантажівками. У таких умовах близький приліт навіть АГС або вибух протипіхотної міни може призвести до важких втрат. Не кажучи вже про сотні вхідних снарядів російської артилерії.
Бойове таксі для червоної зони і переднього краю. Те, що нам лікар прописав для маневреної фази боїв.
16 155 мм гармат М777 – закрити втрати і ті одиниці, що перебувають на ремонті. Тим більше, що вони здатні завдавати ударів «екскалібурами», яких відвантажують 500 снарядів. Це вже другий пакет, усього тільки США поставили 1500 штук – нагадаю, що в бойових діях в Іраку та Афганістані їх випустили приблизно 1500 одиниць.
Тобто американці концентруються на можливості вражати важливі цілі в тактичному та оперативно-тактичному тилу одним снарядом, а не переорювати поля вагонами чавуну.
Накриваючи за 40 км коло 10 метрів у діаметрі, реально виводити з ладу командно-штабні машини, вузли зв'язку, РЛС, пункти управління дронами – те, що впливатиме не лише на тактичне поле бою.
Також примітне постачання 1000 снарядів дистанційного мінування RAAM – кожен споряджений 9 протитанковими мінами з електромагнітним підривником і датчиками, що реагують на піхоту та саперів. Обсипати тили мінами та ізолювати ключовий вузол оборони від підходу підкріплень, вивезення поранених і постачання – безцінно.
Утім звичайних снарядів 155 мм передають теж пристойно – 75 тисяч. Із попередніми пакетами цифри лише від Вашингтона перевалили за 750 тисяч – це велика кількість, постачання стратегічного рівня. Усі важкі гармати вермахту в 1943 році на Східному фронті випускали упродовж місяця 840 тисяч снарядів.
Тобто коли ми говоримо про наймасштабніший конфлікт у Європі за 70 років — це не для красного слівця. Американці вже передали нам гаубиць М777 у півтора разу більше, ніж має Індія. І коли Делі закриє контракт, у них буде 145 гармат, а в нас – 152. На секундочку, мова про азійського тигра, який щорічно витрачає на оборону та ВПК 76 млрд доларів і має мляві конфлікти з Пакистаном і Китаєм.
Мало це чи багато? Об'єктивно – немало. Ми друга країна у світі - оператор М777 після США. Просто нам через специфіку та непростого противника з великими запасами, які залишилися йому від СРСР, потрібно більше. Набагато більше.
