Франкліна Делано Рузвельта, 32-го президента США американці вважають найкращим президентом. Насправді, як на мене, дуже рідко можна зустріти такого дурепу. Ось вам картина маслом.
23 квітня 19050 року війська Чан Кайші повністю евакуювалися з континентального Китаю на Тайвань, залишивши країну під владою комуністів на чолі з Мао Цзедуном. США за наказом тодішнього президента Трумена практично одразу почали надавати Китайській Республіці економічну, політичну і військову підтримку, аби зупинити експансію Кремля на Далекому Сході.
Через 2 місяці, спираючись на комуністичний Китай, Кремль спробував захопити і Південну Корею. Захистити її військам ООН і власне Білому дому коштувало колосальних людських і матеріальних жертв. На тій війні зугиблими, пораненими і зниклими без вісти втрачено понад 150 тисяч солдат ООН; загинуло майже 2 мільйони корейців і майже 4 мільйони китайців.
А все чому? Та тому, що Рузвельт у 1943 році тупо "здав" Китай товаришу Сталіну. Він повірив (або зробив вигляд) нашіптуванням сворїх радників, зокрема голови Офісу спеціальних політичних зв'язків, який відповідав за стратегічне планування, Алджера Хісса, що лідер національно-визвольного руху Чан Кайши, який із 1937 року жорстоко бився з японцями, – реакціонер, диктатор і мало не фашист, а от молодий комуніст Мао Цзедун – великий демократ і саме його та китайських комуністів треба підтримувати. Мао - демократ. Це само по собі на анекдот тягне.
Рузвельт протягом усієї своєї кар`єри в якості президента США, щосили намагався зазирати в очі Сталіну й шукати з ним дружби. І так шукав, що постійно здавав інтереси своєї країни на користь Кремля. Китай і Корея - це лише один з багатьох епізодів.
Рузвельт допустив, аби його оточували суцільні московські агенти: Гаррі Уайт, Лафлін Каррі, Гарольд Лассер та інші. Когось здивує, що Алджер Хісс теж був агентом Кремля з виходом на радянське посольство в США? Але найцінніщий агент радянських спецслужб - особистий багаторічний друг Рузвельта й найближчий помічник Гаррі Гопкінс, який навіть постійно жив у Білому домі, в колишніх апартаментах Лінкольна.
А віце-президентом при Рузвельті був відкритий "сталініст" і агент Кремля такий собі Генрі Воллес, який не приховував бажання побудувати в США комунізм на зразок радянського.
Зрештою дійшло до того, що американським спецслужбам Рузвельта довелося прибирати фізично. Чашу пепеповнила остання крапля - подорож віце-президента США Уоллеса до СРСР в 1944 році та відкрита "здача" Рузвельтом інтересів США на користь Кремля в Ялті.
Попередньо було проведено цілу спецоперацію з видалення Воллеса і заміну його на Трумена, якому довелося розгрібати цілі авгієві стайні. Лише у Державному департаменті за наступні роки було викрито понад 200 московських агентів та членів Компартії США, що одне й те саме.
Рузвельт - єдиний з американських президентів, якого радянська пропаганда малювала з відвертою симпатією.
Чи випадково Рузвельта оточувли подібні типи, а він був лише капловухим "лохом", який в силу своєї обмеженості та наївності нічого не бачив і не чув? Чи за цим стоїть щось страшніше? Вирішувати вам, друзі. Скоро про це і не лише, буде ціла книга. А поки...
