Такий собі матч з білгородською народною республікою. Харків знову обстріляний. Самий центр. Це якби в Києві - на Хрещатик. Для нас це боляче, звичайно.
Але після другої світової відновилася Європа.
Відбувалися і ми. Відбудуємося знову.
А ось "Газу" поряд з нами треба зрештою ліквідовувати.
В реальну Газу роками йшли великі гроші. Куди вони їх витратили? На побудову терористичної інфраструктури, на постійні обстріли Ізраїлю. Зараз Газа розрізана на декілька частин, тунелі під нею заливаються морською водою, а терористи вичавлюються з-під землі в результаті дій ЦАХАЛу.
Наша, для харків'ян, Газа - це Бєлгород. Який радів впродовж останніх років кожному обстрілу в наш бік. Можливо ми допомогли йому розвинутися свого часу. Адже на росії те, що не в Москві - дивом виглядає пристойно. Для Бєлгорода таким дивом був величний мільйонник Харків. Звідси продукти, звідси одяг, тут лікування зубів, відпочинок...
"Выкормыши" обнагліли, та раділи нашим смертям.
Якби світ дозволив - в цю "Газу" треба входити. Перетворювати її в буферну зону, відсувати від Харкова кордони, та використовувати в якості полігону для тренувань наших курсантів.
Фото з Харкова цієї ночі.