В людині щось не працює. Щось типу інстинкту самозбереження, здатності ще на старті бачити ризики, відчувати край прірви. Людина може бути розумною в багатьох аспектах. Бути вчителем, професором, мега успішним бізнесменом.
А все вище перелічене - не спрацьовує. Якийсь глюк. Коли наче ж в 2019-му ось воно, все до дрібниць зрозуміло на старті. А людина, хоч вбий, не розуміє. Вона може мати цікаву посаду, кілька вищих освіт, писати грамотно та бути прекрасним оратором - і все-рівно нажме кнопочку самознищення. І себе, і цілої країни.
Якщо я не помилилась - деякі "позитивні" зараз почали шукати виправдання. Але в чому особливість: навіть після жахливих наслідків свого вибору вони не можуть не потягнути за собою всіх. І сліпих, і не сліпих. І більшість, і меншість. І тепер вважають винними всіх, аби не одних себе. Кажучи "одних", я маю на увазі їх величезну масу, десь 73-75% від загальної кількості виборців.
Латиніна теж у розмові з Портніковим намагалася виправдати Росію, що не вона єдина ж. Що були інші імперії, які діяли жорстоко. Самі росіяни в своїй масі завжди наводять приклади американських бомбардувань Японії, бо якщо можна американцям - чому не можна росіянам? Тепер наші "лідери думок", які виявилися вкрай нестійкими під тиском ОП, розподіляють вину між усіма, таким чином зменшуючи свою відповідальність. Це ж "ми" (тобто не лише я). Це аж фонить, фонтанує (русизм? Хто знає?)) слабким внутрішнім стрижнем.
В "найкращій радянській системі освіти" люди не вчились розуміти. Вони навчились знати, пам'ятати, дискутувати, але не розуміти.
В цьому жах ситуації. Вони, не розуміючи, зроблять подібний вибір так само думаючи, що знають. І зроблять чергову помилку. Бо загинуть чергові тисячі людей, а розуміння з неба не впаде, якщо ти саме на ньому не акцентуєш свої зусилля.
То які подальші дії можуть бути, коли головне не засвоєне?
Це глухий кут.