"Республіканці у США завжди були антиросійськими, чому вони мають підтримувати аргументи Путіна?"
Дещо проясню. Як стверджує низка американських експертів та ЗМІ, серед республіканців наростає розкол з питання зовнішньої політики, особливо щодо Росії.
Заклики кандидата у віце-президенти Джей Ді Венса припинити військову допомогу Україні відображають значні зміни у партії. Відмова від давнього неоконсервативного підходу, який спирався на інтервенціоністську стратегію, стала очевидною.
Раніше Республіканська партія дотримувалася розробленого Рейганом та підтримуваного адміністраціями старшого та молодшого Бушів підходу "мир через силу". Він базувався на військовій могутності для забезпечення глобальної стабільності. Однак така політика, що проводилася з 1980-х до кінця 2000-х років, призвела до жорсткої критики та суперечливих результатів. У результаті почав утверджуватись інший підхід - ізоляціонізм, якого не було з часів Другої світової війни.
Екс-радник Трампа Вікторія Коутс зазначає, що республіканці справді відходять від своєї традиційної позиції, яка полягала у нав'язуванні демократії військовим шляхом, оскільки "це була невиграшна формула". З нею згоден і Джей Ді Венс, який вважає, що настав час відмовитися від старих гасел і стверджує, що останні 30 років зовнішньої політики були провалом.
Доля правди у таких ствердженнях є. Американці не можуть оговтатись від провалу в Афганістані, і республіканці на кшталт Венса екстраполюють результати афганської кампанії на Україну. Проте, ніхто не хоче зрозуміти, що ситуації кардинально відрізняються. Афганці власноруч нічого не хотіли робити - мабуть, в силу свого менталітету. Вся їх "сила" трималась виключно на американських штиках. Вони не хотіли ні вчитись, ні битись - як тільки повернулись таліби, просто склали лапки і здались. Українці ж налаштовані захищати свою землю потом і кров`ю, а від американців просять лише відповідну зброю та дозвіл наносити удари вглиб території агресора.
Між тим, доля республіканців, які є прихильниками логіки Венса, неухильно збільшується. Ізоляціонізм знову повертається в американську свідомість і стає домінуючою течією Республіканської партії. Так що тут київський мер трошки не правий - республіканців закалки Рейгана, Буша та Маккейна залишилось обмаль, а тому на даному етапі нам вигідніша перемога демократів. Якщо, звісно, більшість українців не дозріли до постулата "сойтісь посрєдінє".