З’їзд Республіканської партії затвердив кандидатом на посаду віце-президента США 39-річного сенатора від штату Огайо Дж.Д.Венса.
За конституцією, віце-президент – єдиний посадовець у Адміністрації, якого не може звільнити сам Президент. Тобто, у випадку перемоги Трампа, Венс буде другою особою у найпотужнішій державі світу наступних 4 роки. І якщо Трампа оберуть, а потім із ним станеться (хвороба чи замах) щось, що не дозволить йому виконувати президентські обов’язки, то повноцінним президентом США буде Венс. І керуватиме він упродовж усього залишку каденції (до 2028 р.).
Тому варто уважніше проаналізувати погляди молодого висуванця республіканців і його спонсорів, аби зрозуміти, чого від нього можна очікувати.
У Європі публічно першим це спробував зробити впливовий європейський політик екс-премʼєр Швеції Карл Більдт. Він почав з коментаря Венса газеті New York Times на тему стратегії «оборони» для України. Усе написане, за висновком Більдта,– ніщо інше, як рецепт поразки: Росія більша за Україну і може виробляти більше боєприпасів, ніж Україна за підтримки партнерів. Тому не треба опиратися цій суворій реальності, а краще дати дорогу дипломатії (читай умиротворити Росію за рахунок України).
Водночас Більдт погоджується із Венсом, що європейцям належить узяти на себе відповідальність у справі захисту України. Але він же нагадує американцеві, що європейська фінансова підтримка вже перевищує підтримку США.
Від себе зазначу, що на карту поставлена не лише європейська безпека.
У промові до Конгресу США в квітні минулого року прем’єр-міністр Японії Кішіда наголосив: «Те що сьогодні відбувається в Україні, може завтра статися у Східній Азії». Цікаво, чи Венс також виступатиме за умиротворення Токіо?
Класик вивчення війн Клаузевіц учив, що війна – це змагання субʼєктів політичної волі. Арсенали та батальйони, мають значення, але часто вони не найважливіші. Результат в Афганістані не залежав від того, яка сторона мала більше боєприпасів. Коли ЗС РФ у 2022 р. посунули на Україну, ніхто не очікував, що війна триватиме більше кількох днів.
Українці встояли і взяли на себе величезну відповідальність за захист Заходу. Ціна, яку останній сплачує, порівняно із Україною – дрібничка. Для країн ЄС це близько 0,3% ВВП – це трохи більше 1/10 їх витрат на власну оборону; а для США це значно кратно менше.
Замість дискусій про підтримку України, увесь Захід має визнати, що саме це і є єдиною надійною стратегією для досягнення бодай якоїсь видимості миру в майбутньому. При цьому справжнього миру не буде, поки не буде переможена імперська мрія Путіна. Для цього демократія та безпека України мають бути забезпечені шляхом інтеграції до євроатлантичних інституцій. Лише після цього можуть бути з’ясовані деталі відносин між Києвом і Москвою.
Про що не написав Карл Більдт, так це про те, чому Америка, якщо вона хоче й надалі залишатися потужною і процвітаючою, не може самоізолюватися і мусить надалі нести тягар глобального арбітра і гаранта безпеки. Після ІІ світової війни американський долар став основною резервною валютою у світі. США як країна, що може емітувати долар у будь-якій кількості, постійно отримувала від цього величезний зиск. І так триватиме доти, доки уряди і інвестори усього світу продовжуватимуть вірити у американську валюту. Віра ця є похідною від впевненості у могутності, впливовості та відповідальності Сполучених Штатів. А способами демонстрації цих чеснот для США завжди були: активне протистояння людиноненависницьким ідеологіям, запобігання геноцидам та етнічним чисткам, боротьба із тероризмом, стримування агресивних диктаторів, словом – підтримання світового порядку, заснованого на правилах.
Є сподівання, що серед заможних спонсорів Республіканської партії знайдеться чимало таких, що зможуть пояснити Трампу/Венсу ці прості істини і переконати їх, що перемога в Україні стратегічно вигідна США.
Водночас, цей приклад можливо, коли-небудь, згодиться українським урядам - міцна і справедлива держава, що відстоює цінності людяності у себе в країні та з партнерами у світі - завжди матиме міцну валюту і заможне суспільство. Для цього нам потрібен Уряд воєнного часу вже сьогодні.
Переможемо.
