Чого я чекаю від виборів у США? Аналізуючи заяви кандидатів у президенти, кандидатів у віце-президенти та ті чи інші дії їхніх політсил я насторожено чекаю на результат голосування в США. Адже саме від наступного американського президента залежатимуть перспективи підтримки України у питаннях вступу до НАТО, фінансування програм в Україні, продовження постачання західної зброї, продовження санкцій, накладених на Росію, та умови майбутніх мирних переговорів Києва з Москвою. І у всьому цьому суцільна невизначеність.
Проблема в тому, що Камала Харріс і Дональд Трамп демонструють, що у них немає сьогодні стратегії по Україні. Є гучні та перспективні заяви, але без конкретики. І є нюанси. Наприклад, Харріс каже, що у разі своєї перемоги вона продовжить курс Байдена щодо підтримки України, відправляючи військову допомогу та не вестиме переговори з Кремлем без участі Києва, адже лише українці можуть вирішити на яких умовах може бути припинення вогню. Однак 5 листопада американці обирають не лише президента, а й членів обох палат Конгресу, а там можливе рокіровка, при якій у республіканців з'явиться контроль над верхньою палатою, а демократи навпаки візьмуть більшість у нижній. При цьому такі знакові республіканці-популісти, як кандидат у віце-президенти від республіканців Джей Ді Венс, сенатор Том Коттон та Джош Хоулі виступають різко проти військової допомоги Україні. І це треба враховувати. Харріс може навіть щиро хотіти допомогти, але не буде мати підтримки Сенату. Крім того, джерела з оточення Харріс повідомляють, що фінансову допомогу Україні в будь-якому разі буде зменшено. Помітно зменшено. Крім того, Харріс ніколи особливо не поринала у питання війни Росії проти України, тому складно припустити, що ця тема стане важливою частиною її політики.
Схожа ситуація і невизначеність проглядаються і з Трампом. Він каже, що у разі перемоги закінчить війну одним дзвінком Путіну, але це вкрай сумнівний план. Окрім того, він не пропонує реальний план, який би допоміг йому досягнути результатів, які б влаштували Україну. Українців відверто лякають заяви кандидата у віце-президенти від республіканців Джея Ді Венса про те, що потрібне заморожування конфлікту по лінії зіткнення та віддача окупованих територій Росії. Але найжахливіше, що Трамп це не засуджує, а схожі погляди публічно висловлювали й інші прибічники Трампа. Щоправда, не варто скидати з рахунків і інший фланг республіканців. Наприклад Майк Помпео, колишній директор ЦРУ і держсекретар в адміністрації Трампа, говорить про те, що санкції проти Росії посилюватимуться, а Україна набуде членства в НАТО при Трампі. До речі, таке мені говорили декілька американських дипломатів із команди Трампа на міжнародних конференціях, де ми перетиналися. Тому, схоже, що це обговорюют серед республіканців. Також не варто забувати, що Трамп класичний альфа, який любить демонструвати це. Отже, якщо він не отримає від Путіна бажане, то може максимально піти проти Росії та збільшити підтримку України.
Все це змушує не лише уважно відслідковувати заяви кандидатів у президенти та їхніх соратників, а й, на жаль, не дає якоїсь певної впевненості у тому, що їхня політика буде спрямована на такий рівень допомоги Україні, який призведе до перемоги України. І єдине, що нам залишається – це сподіватися на те, що наступний президент усвідомлює – допомогати Україні в інтересах США та майбутнього демократії.
