Згармонізував "Щедрик" на основі народної мелодії і слів видатний диригент і композитор Микола Леонтович, вбитий у домі свого батька підісланим чекістом у 1921 році.
Починаючи з 1919 року, «Щедрик» було виконано Українською республіканською капелою у 17 країнах світу. 1921 року слов'янська колядка вперше прозвучала у США на концерті в Карнегі-Холл у Нью-Йорку.
Проте, у 1936 році американець українського походження Петро Вільховський створив англомовну версію «Щедрика».
В оригіналі, напередодні Різдва, коли можливе будь-яке диво, раптом прилітає ластівка і співає святкову пісню з побажаннями добра щедрому господареві будинку, в якого, швидше за все, вона живе щоліта. Вільховський же представив пісню як «Різдвяний гімн дзвіночків» («Carol of the Bells»), які бажають усім щасливого Різдва, використовуючи мелодію Леонтовича.
Українці можуть бути гopді на популярність свого "Щедрика" в Америці - це справжній вклад у музичну культуру цієї країни. Але місцеві жителі роблять великі очі, коли дізнаються, що варто було б принаймні називати ім'я творця "Щедрика". А ним є український народ, який ще у передхристиянську добу почав творити свої колядки і щедрівки. Та талановитий Леонтович, який зробив цей твір досконалим.
А поки Лінетт з Марі співають для вас, кажу головне - Христос народжується, славімо його! І не важливо, віруюча ви людина чи ні - традиції українського народу та сила української нації - ось що нас поєднує у цей вечір.
Будьмо!
