Його непередбачуваність, асиметричність, аномальність створюють нову реальність. Іншу. Протилежну, складену в нестабільну, але прогнозовану матрицю, де жодних правил, старих домовленостей і внормованих звичаїв. Шок і тремтіння.
Матеріальне тіло Дональда Трампа все більше перетворюється в ідею, символ, вітер, буревій. Вони змітають із звичних, зрозумілих навігаційних курсів ще сильну, але вже інфіковану якимсь безумством, дійсність.
Велика гра Трампа під виглядом мистецтва укладання угод. Популізм, метафоричні протилежності, серії наборів слів із вкрапленням найчутливіших тем: «Зупинити мільйони смертей», «Велика історія наших народів», «Сильні сторони наших народів і про велику користь, які ми колись матимемо від спільної роботи», «Більше не повинно бути втрачене жодне життя», «Велика впевненість в бажанні Путіна, щоб це закінчилось» – і це тільки з одного телефонного дзвінка. Експромти, імпровізації чи продумана стратегія густого туману, в якому Путін має загубитися?
За Біблією, наймогутніший імператор доісторичного Вавилону, врешті, втік із Царства, годувався травою, але потім, піднявши погляд на небо, знову став надзвичайно розумним. Калігула проголосив себе живим Богом, і хотів зробити свого коня Інцитата консулом Римської республіки.
Влада – найсильніший наркотик. Він контролює розум, виробляючи одразу дві бінарні сполуки: адреналін та ейфорію.
Байден не спілкувався з Путіним, називав його агресором, злочинцем, вбивцею і бандитом. Америка твердо стояла за спиною України. Саме президент Байден унеможливив російський бліцкриг, згуртував союзників і перетворив Україну у потужну воєнну машину. Росія можливо і не програє цю війну, але й виграти її вже не зможе.
Україна тепер самостійно не здатна нанести воєнну поразку Кремлю, але й може тривало вести бойові дії «на рівних». Не треба кидати камінням в спину 46 президенту США Джо Байдену.
Відкиньте ілюзії про можливість масштабного озброєння ЗСУ, які могли б добитися воєнної поразки Росії.
З одного боку, для його освоєння і використання потрібен значний час навчання на полігонах союзників, крім того, передове, найбільш смертоносне, або технологічне озброєння неможливо використовувати без прямої участі Пентагону.
З другого боку, оцінка Путіним і його генералітетом високого ступеня ризику воєнної поразки ЗСУ вірогідно могла би привести до застосування ядерної зброї.
Це робило Байдена нерішучим, а Трампа тримає у безперервному страху. Тому – мир за будь-яку ціну. До вчорашнього дня президент США ховався за словами про телефонні контакти з Путіним, які він проводив ще в якості кандидата.
Боб Вудворд у своїй книзі «Війна» називає сім таємних перемовин Трампа із «другом Владіміром». Ще 2-3 телефонних дзвінки він здійснив після обрання у Білий дім.
Дональд Трамп послідовно готувався вивести Америку за межі воєнного конфлікту. Ранкова півторагодинна розмова в середу із Путіним це підтверджує.
Перше. В ній він жодного разу не згадав про безпричинну незаконну агресію, вторгнення в Україну і масові жертви та збитки, які нею завдані українцям. Ні слова про відповідальність Росії. Матеріальні і воєнні злочини.
Друге. Ввівши санкції проти МКС в Гаазі, який арештував російського правителя, він легітимізував не тільки його особистість, але й дії. Тобто воєнну агресію.
«Ми домовились працювати разом, дуже тісно, включаючи відвідання країн одне одного».
Третє. Трамп використав для виправдання російської агресії фінт: «Ми так успішно разом воювали у Другій світовій війні, памʼятаючи, що Росія втратила десятки мільйонів людей, і ми також зазнали багато втрат!».
І хоча Україна втратила не менше, бо фронт двічі проходив через її території, спроба поставити путінську Росію на перше місце у перемозі над нацизмом виглядає спробою виправдати або применшити небезпеку нинішньої війни.
І протиставити Путіна Гітлеру, дії якого: масові вбивства, катування, ґвалтування, винищення великих і малих поселень українців, використання практики тероризму для ведення війни, показові, жахливі страти беззбройних військовополонених ЗСУ, дають підстави говорити про нову епоху фашизму – російського.
Четверте. Війна з Україною, її зупинення і мирні переговори були важливою, але не основною темою у тексті Трампа: «Ми обговорили Україну, Близький Схід, енергетику, ШІ, силу долара та різні інші теми. Цього якраз і хотів Путін. Кесарю – кесареве, а бику – бикове. Тобто, особисті переговори в Саудівській Аравії, як планує президент США найближчим часом, пройдуть з двох питань: глобального і українського. Нова дубайська Ялта? Путін заявив Трампу, що треба спочатку «усунути першопричини конфлікту».
Трамп не відмовився, коли Путін запросив його відвідати Москву. Після короткого конференц-колу в 3 хвилини Пєскова, який світився всіма кольорами Америки, він завершив: «Я думаю, що достатньо вичерпна інформація. Без ембарго».
Останнє – найголовніше. Путін боявся ультиматуму Трампа паралізувати свою страшну погрозу про «мир через силу».
Пʼяте. Трамп зробив всю роботу за Путіна: «Працюємо дуже тісно, команди негайно почнуть переговори. Зателефоную Зеленському про нашу розмову, особливо дякуючи президенту Путіну за його час і зусилля щодо цієї розмови». Партнери. Треба відвоювати Путіна у Китаю. Тому, той взагалі не згадувався. Його МЗС заявило про готовність надати майданчик для особистих переговорів президентів. Над ним посміялися.
Трампу потрібно якимось чином переконати Росію відмовитися від «всеосяжного партнерства» з Пекіном. Для продовження тиску, торгової війни з Піднебесною, для якої він вже ввів 10% податків на весь імпорт, потрібно, якщо не зменшити їх взаємне протистояння США, то зіштовхнути лобами.
