Російська пропаганда: інформаційні загрози у другій половині травня

Центр протидії дезінформації оприлюднив прогноз щодо інформаційних загроз на другу половину травня 2025 року.

1. Маніпуляція про відмову України від припинення вогню (небажання припиняти війну, тероризм)

Центр прогнозує продовження кампанії щодо звинувачення України у небажанні миру. Очікується поширення наративів про так звану недоговороздатність України, яка начебто зумисно зриває переговорний процес, тоді як росія нібито хоче миру.

Не виключені численні російські інформаційні кампанії, в яких українських військових звинувачуватимуть у злочинах, які вони не робили, з метою спотворення реальності і створення образу недоговороздатності України.

росія ініціювала інформаційну кампанію, звинувачуючи Україну в порушенні оголошеного кремлем триденного перемир’я, приуроченого до святкування 80-річчя перемоги у Другій світовій війні. Прогнозується пожвавлення і розкручування цих наративів з метою маніпуляції громадською думкою та виправдання власних агресивних дій.

1. Продовження кампанії з дискредитації угоди між Україною та США про надра

Після ратифікації Верховною Радою угоди між Україною та США про співпрацю в галузі розвідки, розробки та використання корисних копалин, очікується розгортання чергової хвилі російської інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію цієї ініціативи. Основним меседжем стане твердження про «втрату суверенітету» та нібито «передачу українських надр США на безстроковій основі». У пропагандистських матеріалах поширюватимуться тези про «колоніальну залежність», «розпродаж стратегічних ресурсів», «підконтрольність парламенту зовнішньому управлінню» тощо.

Такі вкиди можуть супроводжуватися маніпулятивними повідомленнями, які спотворюють зміст угоди. Мета цієї кампанії – посіяти недовіру до українських державних інституцій та підірвати підтримку стратегічного партнерства з США.

1. Активізація інформаційних операцій про «нелегітимність влади» в Україні

Очікується активізація інформаційної кампанії з боку росії, спрямованої на підрив легітимності української влади, зокрема Президента Володимира Зеленського.

Інформаційні операції досягнуть піку 20 травня, коли мине рік з моменту завершення конституційного строку його повноважень. російські інформаційні ресурси, а також підконтрольні медіа та соціальні мережі, ймовірно, посилять наративи про нібито «узурпацію влади», «небажання проводити вибори» і «втрату легітимності» чинного керівництва України. Мета цієї дезінформаційної кампанії — розколоти українське суспільство, підірвати довіру до державних інституцій та послабити міжнародну підтримку України.

Ігноруючи контекст воєнного стану, що не дозволяє проведення виборів відповідно до українського законодавства, російська пропаганда спробує нав’язати фейкову дилему щодо законності функціонування української влади. Очікується також залучення різних «експертів» і псевдоюридичних коментарів, щоб надати цим наративам уявну правдоподібність.

1. Інформаційна кампанія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

У другій половині травня, на тлі Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу (18 травня), очікується активізація російської інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію української позиції щодо депортації 1944 року та маніпулятивне представлення кримськотатарського питання. російські медіа, визнаючи сам факт депортації, наполегливо заперечують її кваліфікацію як геноциду кримськотатарського народу, нав’язуючи термін «депортація народів Криму».

Через офіційні заходи в окупованому Криму, згадки про «реабілітаційні» укази путіна та акценти на підтримку «етнічного відродження», кремль просуватиме образ держави, що «піклується» про кримських татар, одночасно дистанціюючись від українського бачення трагедії як злочину проти конкретного народу.

Такі наративи будуть поєднані з прикладами участі окремих кримських татар у лавах російської армії, щоб створити ілюзію лояльності цієї спільноти до окупаційної влади. Але насправді росія систематично здійснює репресії та політичні переслідування кримських татар, сотні кримськотатарських активістів та членів Меджлісу сидять у в’язницях за брехливими звинуваченнями у «тероризмі» й «екстремізмі».

1. Маніпуляція навколо питання пам’яті жертв політичних репресій

Центр прогнозує, що проросійські медіаресурси, орієнтовані на українську аудиторію, використають тему Дня пам’яті жертв політичних репресій (18 травня) для маніпулятивного переосмислення історичного контексту.

Замість вшанування жертв радянського терору, ці ресурси можуть просувати викривлені наративи про нібито «репресивну політику нинішньої української влади». Такі меседжі сприятимуть дискредитації демократичних інституцій, розпалюванню недовіри до держави.

Крім того, можливе применшення ролі кремля в історичних злочинах радянської доби, зміщення акценту з організаторів репресій на абстрактні «історичні обставини». Транслювання подібних меседжів вписується у стратегію рф з підриву української політики національної пам’яті.

1. Активізація пропаганди навколо подій на Донбасі у 2014 році

До чергової річниці першої битви за Донецький аеропорт, що відбулася 26 травня 2014 року, очікується активізація російської пропаганди, яка традиційно використовує події 2014 року для виправдання повномасштабної збройної агресії проти України.

Очікується, що в російських медіа та на проросійських платформах посилять просування наративу про «відповідальність України» за початок повномасштабної війни: мовляв, Україна спровокувала війну тим, що «напала на народ Донбасу». Також очікується нова хвиля фейків про «звірства ЗСУ на Донбасі» через поширення фальсифікованих «свідчень» щодо нібито злочинів українських військових проти цивільного населення.

Пропагандистські зусилля супроводжуватимуться випуском нових фільмів і псевдодокументальних стрічок, які викривлено подають події травня 2014 року. російська сторона також, імовірно, активізує кампанію героїзації ватажків незаконних збройних формувань, які брали участь у захопленні влади на Донбасі. На окупованих територіях можуть бути організовані публічні заходи із вшанування бойовиків — включно з покладанням квітів, шкільними уроками пам’яті та мітингами за участі дітей — з метою закріплення проросійських інтерпретацій подій серед молодого покоління.

1. Дестабілізація ситуації в Польщі на тлі президентських виборів

На тлі президентських виборів у Польщі очікується активізація російської інформаційної кампанії, спрямованої на дестабілізацію польського політичного середовища. Не виключене також посилення гібридних атак з боку росії через поширення дезінформації та кібератаки на критичну інфраструктуру, включаючи урядові установи та енергетичні об’єкти.

Можливий сплеск поширення антиукраїнських, антиєвропейських та антиурядових наративів в інформаційному просторі з метою створення внутрішнього розколу в польському суспільстві, зокрема щодо підтримки України, міграційної політики та соціальних питань.

Центр прогнозує ймовірне зростання кількості заходів за участі певних польських діячів, під час яких можлива дискредитація України та Європейського Союзу, демонстративне знищення прапорів або інших важливих символів. Не виключено пожвавлення спекуляцій на чутливих історичних темах для Польщі та України.

1. Активізація інформаційних операцій у Румунії до другого туру президентських виборів

На тлі другого туру президентських виборів у Румунії очікується активізація інформаційних операцій, спрямованих на дестабілізацію ситуації в країні.

Євроскептицизм стане ключовою темою для інформаційних маніпуляцій: проросійські ресурси можуть просувати тезу про «втрату суверенітету Румунії в ЄС», «диктат Брюсселя», а також використовувати критику євроатлантичної інтеграції для виправдання нібито необхідного «переосмислення» зовнішньополітичного курсу країни.

Через соціальні мережі та інформаційні майданчики ймовірне поширення меседжів, спрямованих на дискредитацію проєвропейських кандидатів, зображення західних союзників як таких, що «виснажують» Румунію.

Крім того, кремлівська пропаганда може використати вибори в Румунії як приклад для української аудиторії, аби підсилити наратив про те, що в сусідніх країнах нібито зростає розчарування в Європейському Союзі та підтримці України, і що ця підтримка — не щира, а нав’язана зовнішнім тиском.

1. Кампанія з дискредитації нового уряду Німеччини

На тлі того, як Бундестаг підтримав обрання лідера партії «Християнсько-демократичний союз» Фрідріха Мерца на посаду канцлера Німеччини, очікується активізація дискредитаційної кампанії проти влади Німеччини з боку російської пропаганди.

Основною метою стане делегітимація нового керівництва країни та підрив довіри до його зовнішньополітичного курсу, особливо у сфері підтримки України. кремлівські наративи можуть включати твердження, що політика Мерца — це «продовження русофобської лінії» попередників і «підбурювання до війни», а також маніпулятивні історичні паралелі щодо «підтримки нацизму», зокрема у зв’язку з військовою допомогою Києву.

Також очікується поширення дезінформації, спрямованої на внутрішню дестабілізацію в Німеччині. Проросійські ресурси та спікери можуть просувати наратив про «хаос в Європі», стверджуючи, ніби Німеччина сьогодні перебуває у глибокій політичній кризі. Можлива активізація інформаційних кампаній проти надання Україні військової та політичної підтримки. Центральний наратив — допомога Україні економічно виснажує Німеччину.

1. Падіння цін на нафту

На тлі рішення ОПЕК+ наростити видобуток нафти, що в результаті може призвести до суттєвого падіння цін на ринку й відтак вдарити по здатності кремля фінансувати війну проти України, російські пропагандисти, ймовірно, намагатимуться применшити вплив таких змін.

Зокрема, очікуване падіння цін може позиціонуватися як короткочасне й несуттєве. З огляду на те, що рішення про нарощення видобутку пов’язують із можливим прагненням Саудівської Аравії «покарати» держави, які перевищували встановлені квоти, російські інформаційні ресурси можуть поширювати ідею про швидке «примирення» між членами картелю. Втім, враховуючи чутливість теми, можна очікувати, що пропагандисти оберуть альтернативний шлях ігнорування проблеми.