1. ЄС може спрямувати прибутки від заморожених російських активів на закупівлю американської зброї для України.
- Європейський Союз обговорює можливість передати прибутки від заморожених активів Центрального банку росії — майже €200 млрд — на фінансування нового пакету військової допомоги Україні обсягом $10 млрд, ініційованого президентом США Дональдом Трампом.
- Ідеться про використання доходів як внеску європейських країн у створення спеціального оборонного фонду в межах НАТО, через який Київ зможе отримати американські системи ППО, ракети й боєприпаси. На зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі вже відбулися перші консультації щодо деталей американського плану.
- Очільник НАТО Марк Рютте підтвердив, що щонайменше вісім країн-членів Альянсу вже погодилися приєднатися до ініціативи, про що він особисто поінформував президента Трампа в Білому домі.
- Таким чином, ЄС робить крок до реального використання російських фінансових ресурсів як джерела для підтримки української оборони — із перспективою удару по ще одному болючому нерву кремля: втрата доступу до резервів переходить у пряме фінансування зброї для ЗСУ.
- Цей сценарій стане черговим сигналом, що заморожені активи росії — не просто символічний жест, а реальний інструмент економічного й воєнного тиску на москву.
2. Бюджет ЄС 2028–2034: 100 млрд євро для України, п’ятикратне зростання витрат на оборону.
- Єврокомісія представила новий семирічний бюджет ЄС обсягом 2 трлн євро, в якому чітко зафіксовано політичні пріоритети блоку: підтримка партнерів, стратегічна автономія та посилення оборонного потенціалу. 100 млрд євро з бюджету буде спрямовано на допомогу Україні — цей пункт прямо вказаний як частина довгострокової зовнішньої політики Євросоюзу.
- Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що документ «відповідає амбіціям Європи, протидіє зовнішнім викликам і зміцнює незалежність блоку».
- Основні пріоритети — інвестиції в людей, держави-члени, бізнес і партнерів ЄС.
- Оборона: витрати зростуть до 131 млрд євро — у п’ять разів більше, ніж сьогодні. Мета — посилити безпеку, укріпити оборонну промисловість і знизити залежність від США в контексті підтримки України.
- Фонд конкурентоспроможності (451 млрд євро): передбачає масштабні інвестиції у сферу чистих технологій, біотехнологій, цифровізації, оборони, космосу та продовольчої безпеки.
- Національні та регіональні плани партнерства (865 млрд євро): стануть базою для модернізації економік держав-членів.
- Сільське господарство: збережено 300 млрд євро на підтримку фермерів.
- Міграція та безпека кордонів: обсяг фінансування буде збільшено втричі, наголошено на спільній відповідальності за зовнішні кордони ЄС.
- Соціальна політика: 14% бюджету — на боротьбу з нерівністю, зайнятість, освіту й охорону здоров’я.
- Виділення окремої суми на допомогу Україні в рамках спільного фінансового планування підтверджує, що підтримка Києва в боротьбі з російською агресією стала довгостроковим зовнішньополітичним пріоритетом Євросоюзу.
3. ЄС запровадив санкції проти російської платіжної системи A7 — за втручання у вибори в Молдові.
- Платформа A7, створена банком ПСБ у 2024 році, та її рублевий стейблкоїн A7A5 використовувалися для підкупу виборців у Молдові й дестабілізації ситуації в країні.
- ЄС назвав A7 інструментом втручання кремля та пов’язав її з проросійським бізнесменом Іланом Шором.
- Санкції стали відповіддю на спробу росії просувати тіньові фінансові схеми через цифрові активи.
4. Індія заявила про готовність повністю відмовитися від російської нафти у разі санкцій США.
- Індія не бачить жодних ризиків для своїх енергетичних потреб у разі припинення поставок російської нафти через вторинні санкції США. Як заявив міністр енергетики Індії Хардіп Сінгх Пурі, країна без проблем зможе замінити російську нафту постачаннями з альтернативних джерел, зокрема — з Гаяни, Бразилії та Канади.
- Коментар пролунали на тлі ультиматуму президента США Дональда Трампа, який пригрозив санкціями проти покупців російської нафти, якщо москва не припинить війну проти України впродовж 50 днів.
- Індія значно розширила коло постачальників — з 27 до 40 країн — і готова повернутися до довоєнної моделі імпорту, коли частка росії в поставках була нижчою за 2%.
- Попри те, що за перше півріччя 2025 року росія залишалася найбільшим експортером нафти в Індію (близько 35% імпорту), фактичні обсяги зростали незначно, а левова частка припадала на приватні компанії — Reliance Industries і Nayara Energy.
- Голова Indian Oil Corp А.С. Сахні прямо заявив, що компанія має налагоджені логістичні маршрути поза росією і легко повернеться до них у разі потреби.
- Фактичне визнання з боку Індії про легку заміну російської нафти ставить під сумнів стратегію кремля з «нафтового шантажу» і демонструє, наскільки крихкою є залежність москви від кількох великих покупців у період санкційної ізоляції.
5. Словаччина гальмує посилення санкцій проти росії, намагаючись виторгувати собі преференції в імпорті російського газу.
- Через її вето Євросоюз уже другий день не може затвердити 18-й пакет обмежень, спрямованих на подальше послаблення економіки рф. Окрім Словаччини заперечення висловила також Мальта.
- Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо в листі до Урсули фон дер Ляєн заявив, що поетапна відмова від російських енергоносіїв до 2027 року «вважається санкцією» і тому має бути пов’язана з обговоренням санкційного пакета.
- Насправді ж Братислава намагається пролонгувати власну залежність від російського газу — попри воєнну агресію кремля та загрозу для енергетичної безпеки Європи.
- Фіцо наполягає на винятку для Словаччини, щоби зберегти чинний контракт з «Газпромом» аж до 2034 року, фактично виступаючи посередником для збереження прибутків російського енергетичного сектора, що напряму фінансує війну проти України.
- Така позиція ставить під сумнів солідарність усередині ЄС і грає на руку москві, яка прагне розколоти єдність Заходу.
6. Латвія закликала Трампа не давати росії ще 50 днів на війну.
- Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже публічно звернулася до президента США Дональда Трампа із закликом не зволікати з новими санкціями проти росії.
- Замість запропонованого 50-денного «вікна» для припинення війни, вона вимагає негайного запровадження 100% мит проти рф та її торгових партнерів.
- За словами Браже, затягування лише дає Кремлю час для подальшої агресії проти України. Натомість «Путіна потрібно змусити сісти за стіл переговорів просто зараз». Вона підкреслила, що США і союзники мають діяти рішуче, щоби росія зрозуміла: з кожним днем її становище буде лише погіршуватись.
- Міністерка наголосила, що йдеться не про покарання російського народу, а про цілеспрямований тиск на військово-економічний потенціал кремля.
- Вона також послалася на дані американських і європейських розвідок, які свідчать, що Путін насправді не зацікавлений у завершенні війни, а навпаки — намагається затягнути час.
- Заява Латвії посилює розкол у підходах до росії серед західних країн: поки частина еліт і далі сподівається на дипломатію, союзники України вимагають негайної ескалації санкційного тиску.
- Для москви це ще один сигнал про те, що міжнародна терпимість до «гри в затягування» закінчується.
7. росія знову не виконала обіцянки: Казахстан сам будує ТЕЦ, не дочекавшись допомоги з москви.
- Попри гучні меморандуми, міжурядові угоди та заяви під час візиту Путіна в Астану у 2023 році, жодної реальної допомоги з боку росії у будівництві трьох теплоелектроцентралей Казахстан не отримав. Про це публічно заявив прем'єр-міністр країни Олжас Бектенов.
- «По ТЕЦ у Кокшетау ми вже почали будівництво своїми силами. Не звертаємось ні до кого», — зазначив Бектенов, додавши, що по двох інших проектах (у Семеї та Усть-Каменогорську) Астана ще чекає відповіді від Москви. Але терпіти нескінченно не збирається — у разі подальшого ігнорування Казахстан реалізує їх самостійно.
- Контраст із обіцянками Путіна вражає: у 2023 році було підписано міжурядову угоду, а росія призначила оператором компанію «Інтер РАО – Експорт». Загальна вартість проектів оцінювалася майже у $3 млрд.
- Однак уже у 2025 році казахський віцепрем'єр Роман Скляр визнав, що російська сторона не змогла забезпечити пільгове фінансування, і країна шукає нових партнерів.
- Причина зриву — війна в Україні, яка серйозно обмежила можливості росії фінансувати будь-які цивільні проєкти за кордоном. Пріоритет — війна, не партнери.
- У підсумку: ще один удар по реноме Кремля як «надійного стратегічного союзника» в Центральній Азії. Казахстан продовжує дистанціюватися від москви, віддаючи перевагу незалежним або західноорієнтованим моделям розвитку.
8. ЄС збільшив імпорт російської нафти до тримісячного максимуму — попри заяви про відмову.
- У травні 2025 року імпорт нафти з росії до Євросоюзу зріс на 5,5% і досяг 407,4 млн євро, що стало найвищим показником з лютого, свідчать дані Євростату.
- Попри гучні політичні заяви про скорочення енергетичної залежності від країни-агресора, окремі члени ЄС продовжують фінансувати російський бюджет, з якого москва веде війну проти України.
- Словацьке зниження (-5,8%) було з надлишком компенсоване Угорщиною, яка збільшила закупівлі нафти з рф на 22% — до 201,5 млн євро.
- З січня по травень 2025 року загальна сума закупівель ЄС становила 2,3 млрд євро, що хоч і менше, ніж 2,9 млрд за аналогічний період 2024 року, однак свідчить про стійкий залишковий потік грошей у бік москви.
- Ці кошти напряму підтримують військову економіку рф, допомагаючи їй адаптуватися до санкцій, розвивати військово-промисловий комплекс та фінансувати агресивну зовнішню політику. Угорщина вкотре виступає троянським конем кремля в ЄС, свідомо підриваючи колективну енергетичну політику Євросоюзу.
- На тлі обговорень нового пакета санкцій, такі закупівлі лише підкреслюють розрив між політичними деклараціями Брюсселя та реальними торговими потоками, якими росія продовжує користуватися.
9. Друге підсанкційне судно прибуло на завод Arctic LNG 2 в росії — попри обмеження США.
- Танкер зі зрідженим природним газом, що перебуває під санкціями США, цього тижня пришвартувався до російського заводу «Арктик СПГ-2» — одного з ключових проєктів «Новатеку», попри західні обмеження.
- Це вже другий такий випадок у 2025 році, що може свідчити про спроби москви відновити експорт із санкційного об’єкта, ігноруючи західний тиск.
- Судно «Восход», яке раніше носило назву «Норт-Маунтін», з’явилося в арктичному порту у середу. За даними LSEG і Kpler, воно було розвантажене, а отже – вірогідно, здійснено комерційне завантаження ЗПГ.
- У червні аналогічну операцію виконав танкер «Iris», що стало першим експортним рейсом з Arctic LNG 2 цього року. У 2023 році США наклали санкції на низку суден, операторів і пов’язані структури, пов’язані з проєктом Arctic LNG 2, який мав би виробляти до 19,8 млн тонн ЗПГ на рік.
- Зокрема, «Восход» перебуває у санкційному списку Держдепартаменту, а його новий оператор – московське ТОВ «Ігарка» – замінив попереднього керуючого 23 травня, ймовірно, для обходу обмежень.
- Незважаючи на труднощі зі збутом і постачанням технологій через санкції, рф продовжує використовувати сірі схеми перевалки та реєстраційних маніпуляцій, щоб частково підтримувати функціонування Arctic LNG 2.
- У разі подальшого ігнорування цих схем, санкційний режим ризикує бути формальністю, що дозволяє кремлю заробляти на експорті енергоносіїв в обхід міжнародної ізоляції.
10. У першій половині 2025 року Угорщина закріпила за собою ганебне лідерство серед країн ЄС за обсягами закупівлі російського трубопровідного газу.
- За січень–травень Будапешт витратив на імпорт з росії 1,3 млрд євро — це майже вдвічі більше, ніж у Греції, яка опинилась на другому місці (678 млн євро), та вчетверо більше, ніж Словаччина (310 млн євро).
- Незважаючи на війну росії проти України та прагнення ЄС скоротити залежність від російських енергоресурсів, Угорщина продовжує фінансувати агресора.
- У травні 2025 року саме через «Турецький потік» до ЄС надійшло російського газу на суму 408 млн євро, з яких 239 млн — це постачання в Угорщину.
- Угорщина також стала транзитером для Словаччини, яка планує отримати понад 1,5 млрд кубометрів газу з росії саме через угорську територію.
- Загалом за перші п’ять місяців 2025 року країни ЄС перерахували росії 2,55 млрд євро за трубопровідний газ — лише трохи менше, ніж торік.
- Це свідчить про збереження критичної енергетичної залежності частини ЄС від держави-агресора, попри гучні політичні заяви про енергетичну незалежність.
