1. російські НПЗ працюють у збиток і просять підтримки від кремля.
- російські нафтопереробники скаржаться на збитковість виробництва бензину та дизеля й просять уряд держави-агресора не скасовувати виплати за так званим паливним демпфером.
- Механізм передбачає компенсації з держбюджету, щоб стримувати внутрішні ціни на пальне. Однак при зростанні оптових цін понад 10% виплати припиняються.
- Нині більшість російських НПЗ працюють на межі рентабельності, що свідчить про вичерпання можливостей російської системи субсидування та черговий провал кремлівського контролю над економікою.
2. Центробанк росії зафіксував різке скорочення грошових потоків у російській економіці, попри зниження ключової ставки.
- За даними регулятора, обсяг вхідних платежів, проведених через платіжну систему Центробанку, у липні впав на 8,1% порівняно із середнім рівнем другого кварталу та не відновився до кінця третього кварталу. Загальне скорочення за квартал становило 7,3%.
- Якщо виключити сектори видобутку, нафтопереробки та держуправління, падіння склало близько 7%. Зменшення ділової активності спостерігається практично в усіх регіонах та галузях.
- Найбільше скоротилися грошові потоки у сферах, пов’язаних із зовнішнім попитом (–10%) та інвестиціями (–9,2%). Менше – у галузях проміжного (–8,1%) та споживчого (–6,8%) попиту.
- Фактично це свідчить про те, що зниження ставки не стимулює економіку, яка залишається під тиском війни, санкцій та бюджетної розбалансованості.
- Падіння фінансової активності вказує на послаблення внутрішнього попиту та виснаження резервів російського бізнесу.
3. У росії загострюється криза на ринку вантажоперевезень.
- Через падіння виручки, зростання витрат і скорочення попиту з ринку може зникнути кожна шоста компанія.
- За перший квартал 2025 року діяльність припинила кожна п’ята транспортна компанія, а до кінця року через фінансові проблеми можуть закритися ще до 15% перевізників. Серед ключових причин — подорожчання палива, високі лізингові платежі та скорочення внутрішнього попиту, який стрімко падає через війну та санкційний тиск.
- За перше півріччя виручка галузі впала на 5%, попри зростання фізичних обсягів перевезень на 3,5%.
- Ринок вантажоперевезень стає одним із індикаторів загального ослаблення російської економіки, яка дедалі важче витримує витрати війни, санкційні обмеження та дефіцит платоспроможного попиту всередині країни.
4. Заможні росіяни знову масово скуповують нерухомість у ЄС, намагаючись «прописатися» в Європі.
- Після трирічної перерви країни Європейського Союзу знову стали головним напрямом для російських покупців закордонної нерухомості. За даними агентства Intermark Global, у січні–вересні 2025 року на Європу припало 41% усіх угод, укладених росіянами, тоді як роком раніше цей показник становив лише 30%.
- Зростання попиту пов’язане не лише з бажанням зберегти капітал, а й із прагненням отримати дозвіл на проживання в ЄС через інвестиційні програми. Понад половину операцій (54%) росіяни здійснили саме з цією метою.
- Найпопулярнішими напрямами стали Франція, Іспанія, Словенія, Португалія та Кіпр. Водночас попит на нерухомість у країнах Південно-Східної Азії знизився, а держави Близького Сходу, зокрема ОАЕ, втратили частину російських інвесторів через посилення контролю за походженням коштів.
- Повернення російського капіталу до ЄС може посилити увагу до механізмів ухилення від санкцій, адже чимало таких угод укладаються через посередників або офшорні структури.
5. У Туреччині зростає попит на російське вугілля, однак через санкційні ризики воно продається з великим дисконтом.
- З 30 вересня по 5 жовтня ціни на російське енергетичне вугілля зросли на 3,3% — до $94,5 за тонну, що стало максимумом із лютого, підрахували в NEFT Research.
- Найактивніше паливо закуповують цементні підприємства та енергетичні компанії, які поповнюють запаси перед піковим сезоном споживання.
- Попри це, російські експортери змушені продавати вугілля на 15–20% дешевше ринкової ціни через санкційні ризики та обмеження у фінансових розрахунках.
- Туреччина залишається найбільшим західним ринком для російських постачальників: за січень–серпень імпорт вугілля з рф зріс на 34%.
- Збільшення турецького попиту не компенсує скорочення продажів у Європу, а російська вугільна галузь поступово втрачає прибутковість через зростання витрат на логістику та страхування.
6. Влада Південно-Африканської Республіки розслідує, як виготовлене в країні електронне обладнання опинилося в російських дронах, що використовуються для атак на Україну.
- Йдеться про лазерний далекомір, створений компанією Lightware Optoelectronics Ltd., розташованою поблизу Преторії.
- Прилад може застосовуватися для вимірювання відстаней і наведення під час вибухів. Цей датчик виявили у російському безпілотнику «Гарпія-1». Відповідно до законодавства ПАР, експорт будь-яких військових технологій або компонентів до країн, залучених у збройні конфлікти, заборонений без дозволу Національного комітету з контролю за звичайними озброєннями (NCACC).
- У компанії Lightware заявили, що не знають, яким чином обладнання потрапило до росії, оскільки воно не призначалося для військового використання. У компанії звинуватили в цьому «недобросовісних посередників».
7. Трамп відновив торговельну війну з Китаєм, оголосивши нові 100% мита.
- Президент США Дональд Трамп оголосив про відновлення торговельного протистояння з Пекіном, пообіцявши з 1 листопада запровадити 100% мита на китайський експорт та посилити контроль за експортом американського програмного забезпечення, важливого для технологічного виробництва.
- Цей крок став реакцією на рішення Китаю розширити обмеження на експорт рідкісноземельних елементів, які є критично важливими для виробництва електроніки, військових систем та акумуляторів.
- Трамп заявив, що нині «немає причин» зустрічатися з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, хоча не виключив, що переговори можуть відбутися пізніше.
- Рішення Трампа створює найбільшу напругу у відносинах між Вашингтоном і Пекіном за останні пів року та може спричинити нову хвилю глобальної економічної нестабільності. Американські фондові ринки вже відреагували зниженням, найглибшим із квітня цього року.
- Запровадження експортних обмежень на програмне забезпечення може завдати серйозного удару по технологічній галузі Китаю, включно з хмарними сервісами та штучним інтелектом.
8. Латвія висилає громадян росії, які не змогли підтвердити знання державної мови.
- Влада Латвії зобов’язала 841 громадянина росії залишити країну до 13 жовтня через невиконання вимог щодо знання латвійської мови та перевірки безпеки.
- Про це повідомили у латвійському Управлінні у справах громадянства та міграції. росіяни, які проживали в Латвії на підставі постійного дозволу на проживання, мали підтвердити володіння державною мовою після ухвалення відповідних поправок до законодавства у 2022 році.
- Ті, хто не склав іспит або не пройшов перевірку спецслужб, втратили право залишатися в країні. Якщо ці громадяни не виїдуть добровільно, їм загрожує депортація.
- Латвійська влада наголошує, що вимога знати державну мову є стандартною для всіх, хто хоче постійно проживати в країні, і має на меті зміцнення національної безпеки та інтеграцію суспільства.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
