...Президент Порошенко повідомив, що ініціює встановлення Дня захисника України, який віднедавна святкується на Покрову – 14 жовтня, державним святом та неробочим днем. Відповідний законопроект голова держави тоді ж відправив до Верховної Ради.
Кожна країна – яка поважає себе, звісно – повинна мати свій героїко-патріотичний міф. Міф в даному випадку – не образливе і не принизливе слово, бо під патріотичним міфом розуміється безліч прикладів у минулому, на які нація повинна рівнятися. До речі, ті події, свідком яких ми стали вчора і стаємо сьогодні, теж увійдуть – і доволі скоро – до патріотичного міфу. І українські діти в майбутньому будуть будувати своє життя, озираючись на героїв Небесної Сотні та «Кіборгів» у ДАПі. Так само, як сьогоднішні озираються на запорізьких козаків, героїв Крут і бійців ОУН-УПА. Які, свого часу, обрали своєю святу Богородицю, свято Покрови якої православний світ відзначає саме у жовтні, чотирнадцятого.
Прийшов кінець совковій традиції справляти «день бритв і шкарпеток» 23 лютого, яку, здавалося б, не викоренити вовік. Зламалася ще одна «скрєпа», яка тримала українців у загальноімперському культурному й ментальному полі. І заслугу тодішньої української влади в цьому важко переоцінити. Якби не принципова позиція Президента та Верховної Ради – Україна так і лишилася б трохи підфарбованим шматком СРСР, де чтять «дєдов на палкє» і ходять по вулицям імені більшовицьких ватажків.
Нинішня влада не придумала нічого кращого, аніж просто замінити назву Дня Захисника України на День Захисників і Захисниць. І, само собою, удавати, ніби до них цього пам’ятного дня не було від слова «зовсім». Воістину, одні лишають в історії глибокий слід, а інші здатні лише в ній наслідити.
