1. Якщо Пригожина не було б, його варто було б вигадати. Більшої паніки для російських військових можна було б досягнути тільки при публікаціях на сайті Кремля про хворобу Путіна. З головного терориста центральної Африки Пригожин перетворився на щоденне нагадування у ЗМІ про поразки Путіна. Розуміючи, що особисто його подальша кар'єра, а точніше, збереження життя, залежить тільки від того, чи зіграє він на випередження в пошуку винних у майбутній поразці.
2. Історія про давно очікуваний ефект доміно у російській армії та суспільстві, про яку ми неодноразово говорили, таки почалася. Камінець Пригожина вже гойдається і скоро може спричинити до руху камінці Шойгу та Герасимова, а хто стоїть за ними - теж зрозуміло. Багато дрібних камінчиків "вагнерівців" поки що просто падають по одному в могили, а в близькій перспективі - за ними підуть такі ж дрібні камінці армії РФ. Ці почали свій рух назад в Бахмуті; а тисячі колаборантів з Донецька, Луганська та Півдні - стоять перед небагатим вибором: українська в'язниця або втеча в Росію, де не так вже і чекають на "добрих друзів".
3. За майже рік наступу на Донеччині, спочатку в напрямку Бахмуту, потім - у спробах взяти місто, потім - у намаганні його оточити, росіяни взяли під контроль не більше 250 км². За трі дні активних тактичних дій у контрнаступі під Бахмутом українці звільнили 17 км² своєї території. Ворог, який кілька місяців чув про наш контрнаступ, сам собі намалював стільки варіантів наступу "жахливих бандерівців", що вже перші наступальні дії викликали паніку. Впевнений, головні сюрпризи попереду. Залишмо інформацію про це речники ЗСУ.
4. Звісно, рішення про англійські ракети готувалося довго. Інформаційний шум щодо контрнаступу залишав простір для уяви. Цього разу нам повідомили не про майбутні поставки після навчань, а про ракети, які доїхали до України. Впевнений, що про західні літаки ми також довідаємося в день, коли українські пілоти та добровольці з країн західної демократії пересядуть до кабін для польоту в зону бойових дій.
5. Сьогодні у Росії відзначають 40-річчя Єви Браун, вибачте, пані Аліни Кабаєвої. Єва прожила 33, Аліна - вже 40. Гарний вік для супроводу до пекла "найвидатнішого політика всіх часів, який створив нову Росію". На нього там чекає квартирник Кобзона, а також всілякі Кутузови, Єрмолови та інші проповідники "русского мира".
6. Разом з тим, варто окремо повернутися до інформації про життя окремих "хороших русских" в еміграції. У них - складне завдання. Не забуваючи про підписки, які вони надали в ФСБ, відтіснити від корита в майбутній Росії інших таких же найчистіших борців та борчинь за вільну Україну, з якою їм скоро буде «не по дорозі». Наші ж з ними шляхи розійшлися вже зараз. Ми 100% не потребуємо їхніх порад, а ще менше прагнемо співчуття та жалю. І от що викликає максимальну байдужість, то це скавчання, як їм складно жити без рідних боліт на чужині. Цих людей немає в єдиній Європі. Мине час і це повинні зрозуміти самі європейці. За винятком тих, хто обрав свободу, знайшов роботу, перекреслив зв'язки і успішно асимілюється. Критична маса лайна, що перетнула кордони цивілізованого світу - це ті ж вагнерівці, але в овечій шкурі.
7. Ефект доміно має діяти і на цих людей. Після тих фішок, що впали під Бахмутом і тих, що масово впадуть на півдні, почнеться масоване падіння таких фішок в вільному світі.
Здавалося б, який стосунок до росіян в Європі та їхніх поплічників-громадян цивілізованих і не дуже країн (німців, угорців, кіпріотів, що працювали на Росію) мають останні заклики Богуслаєва про обмін? Пряме. Перед Росією вибір. Обміняти значну кількість наших військових за цю радянську потвору з зіркою українського ордена і показати світу, що Путін, як і кдбісти СРСР, своїх не кидають і забирають своє лайно, як там прийнято, додому у валізці. Інакше, у разі, якщо подібних до Богуслаєва українців Росія не візьме, яка доля спіткає тисячі агентів після того, як перекинуться кремлівські камінці?
Сьогодні під Москвою доживають своє мерзенне життя не тільки Янукович та його оточення. Не тільки Медведчук та його прихвостні. Там і комуністи радянських республік, які в дев'яності формували п'яті колони в своїх країнах. Там і "лідери партії та комсомолу" країн, що орієнтувалися на СРСР - Афганістану, Болгарії, країн Африки, арабські, ангольські та кубинські терористи. Там само - обміняні шпигуни різного рівня, торгівці зброєю, корупціонери та просто бандити, які встигли виїхати, награбувавши собі на довге дачне життя під Москвою.
