"512 день варварської агресії. Про зерно, міст та істерику Путіна. Перша частина" - Олександр Красовицький

"512 день варварської агресії. Про зерно, міст та істерику Путіна. Перша частина" - Олександр Красовицький

1. Росія програє. Незважаючи на слова Путіна та Лаврова про те, що Росія не може програти війну, вона програє. Вочевидь, нащадки Радянського Союзу зберегли всі радянські традиції спотвореного, божевільного погляду на оточуючих. Зверхнього, царського, збоченського погляду. Адже точка зору залежить від місця сидіння, а на сидіння в Кремлі не можуть не вплинути кістки Івана IV Безумного, Іосіфа I Кривавого, Леоніда I СосіськіСрани. Традиція зберігання кісток не в місцях загального поховання чи релігійних спорудах - частина степового менталітету. Іван знищив споріднені для нього держави Сходу і не дуже вдало розвернувся на Захід. Іосиф зіткнувся з Адольфом і переміг завдяки підтримці Заходу, але не зміг утилізувати свою агресивну сутність і продовжив війни на Сході в Кореї та Заході - в Україні. Леонід зафіксував статус-кво із Заходом та заробив відкладену поразку на Сході. Володимир II Останній поки що тримається на Близькому Сході та Загальному Півдні, але має отримати поразку на Заході, в Україні, яка є не тільки фронтиром західної цивілізації, вона є єдиною бойовою одиницею Заходу в Третій Світовій війні.

2. Росія - ціла система, яка калькулює свої можливості заподіяти зло іншим. Не варто думати, що з Росією про щось можна домовитися. В час, коли у всьому Світі радіють підписанню з Росією чогось, що покращує міжнародну обстановку, в агресор починає роботу над руйнуванням досягнутого. Іноді кроки для нівелювання робляться ще перед підписанням, коли спеціально навчені юристи готують пастки в документах. Підписання будь-чого з Росією може слугувати тільки тимчасовим цілям, як от зупинення наступу на Дніпро в серпні 2014, або на Попасну та Северодонецьк в лютому-березні 2015.

3. Чи була альтернатива підписанню зернових угод рік тому? Ні. Чому Росія погодилася? На той момент їхня система постачання та інфраструктура ще не перейшла на нові шляхи та на нових, азійських клієнтів, замість європейських зернотрейдерів та дистриб'юторів мінеральних добрив. Зараз їх майже нічого не стримує. Але й Україна отримала можливість допомогти вижити власному сільському господарству, отримати таку важливу валюту для країни і зберегти робочі місця. Запрацювали сухопутні зернові маршрути, відновилася портова інфраструктура на Дунаї. Чи розуміли ми, що все буде зараз зупинено? Думаю, так. Чи намагався Захід знайти інструменти тиску на Росію? Не знаю. Але знаю, що і Україна, і союзники категорично не були готові піддатися шантажу росіян із свіфтом, аміакопроводом, звільненням для росіян проливів та інше.

4. Що робить Росія сьогодні? Все дуже просто: у минулому році випробувано на газі. Ціновий вибух. Зупиняє український експорт зерна, знищує найбільш родючі українські черноземи вогнем та засмічує їх вибухівкою та металобрухтом. Грабує українське зерно з окупованих територій. Ціна на світовому ринку швидко зростає. Росія починає новий раунд шантажу, щоб дозволили найкращі маршрути для вивезення зерна. Але, думаю, з маршрутами буде швах, і це інша історія.  

5. Що буде далі? На жаль, треба змиритися щ фактом: так, як було з енергетичною інфраструктурою, буде і з сільськогосподарським майном. Порти, елеватори, зерно- та олієсховища, шляхи транзиту. Захід програв в одному - затримуючи масоване постачання дійсно дуже коштовного ППО, він залишив наш Південь без захисту від балістичних ракет. Тепер постає питання, хто перший, - чи їм вистачить ракет до моменту закриття неба, чи ми отримаємо Samp-T, або Петріоти, які вирішать питання.