Сучасність:
«…західні розвідки прогнозують, що Росія готується до атаки на країни НАТО в найближчі роки, Москва покладатиметься на низько-технологічну армію, чиєю силою буде велика чисельність, артилерія і танки…»
Минуле:
«Червона армія ніколи не демонструвала великих тактичних хитрощів, крім хіба що переслідування ворога в темряві, у чому її вояки перевершували західних союзників. Один британський аналітик писав: «у радянському мисленні поняття економії сил забирало небагато місця. Якщо для англійця розбивати кувалдою горіхи – це неправильне рішення й ознака розумової незрілості… для росіянина лускання горіхів – це саме те, для чого призначена кувалда». Радянські атаки часто робили акцент на масовому артобстрілі та збитковому наступі танків і піхоти, в якому попереду часто йшли «штрафні батальйони». … У штрафбатах служило 442 700 осіб і більшість із них загинула.
Радянські війська і надалі (по екватору війни в Європі) зазнавали більших втрат, аніж німецькі – в 1943 – 45 роках частини першого ешелону Червоної армії мирилися із втратами в 25% у кожному бою, тобто із відсотком втрат, який англо-американські війська ніколи б не визнали б за сталу величину. З 403 272 радянських танкістів, підготовлених в період війни, загинуло 310 тисяч.
Радянські командири неодноразово виявляли приголомшливу некомпетентність, на що впливало пияцтво. Звичайні солдати наражалися на жорстоке ставлення з боку командирів, що спричиняло перехід частини радянських військових на бік німців навіть в 1944-45 роках. Про бійців Сталіна, як і про японців, можна було сказати, що їх варварська поведінка щодо інших народів просто відбивала ставлення до них їхніх правителів.
Найголовнішими перевагами Червоної армії у ведені війни були готовність миритися із майже необмеженими втратами, а також усвідомленням драконівських покарань, щодо тих, хто відступив чи зазнав невдачі. Радянським підрозділам, які натрапляли на опір німців, ніколи не дозволяли використати знайомий англо-американський прийом – відступити в укриття й запросити підтримку артилерії та авіації. Від них очікували просування вперед не зважаючи на перешкоди чи мінні поля, за будь яку ціну – людей ніколи не бракувало.» (с)
«І розверзлося пекло…»
Масовість, агресія звиклих до рабської покори правителям, зубожіла заздрість і ненависть до кращого житті в інших, готовність встеляти трупами заради досягнення цілі, відносно дешеві сили і засоби, мародерство, катування і насильство.
80 років минуло – загроза для цивілізації не змінила своєї суті. Хіба причепурилася в неприхований косплей естетики ідеології нацистів.
