Зліт та падіння Швейцарії. (Це до наших багатостраждальних реформ).
У 1970 році на питання, яка країна завжди буде лідирувати у виробництві годинників, ви почули б одну-єдину відповідь: Швейцарія.
Чому? Бо Швейцарія була лідером годинникового виробництва вже двісті років. Це вони винайшли хвилинну та секундну стрілки. Чого вартий лише один турбійон, що компенсує тяжіння Землі.
До 1970 року частку швейцарських годинникарів припадало понад 70% обсягу продажів на світовому годинниковому ринку. З ними не міг зрівнятися ніхто.
Проте вже до 1980 року їхня ринкова частка раптово впала з 70% до 10%. Що сталося?
Відбувся переворот, який підірвав фундамент годинникової справи! Фундамент змінився! Священна корова здохла.
Механічний годинник ганебно поступився дорогою електронним. П'ятдесят тисяч годинникарів втратили роботу. Для такої маленької країни як Швейцарія це була катастрофа.
А ось для іншої країни ця ситуація відкрила блискучу нагоду, яка випадає раз у житті. Японія, частку якої у 1970 року припадало менше 1% світового годинникового ринку, стала швидко освоювати масове виробництво електронного годинника преміум-класу.
Найбільш далекозорою виявилася компанія Seiko. Сьогодні японцям належить близько 50% годинникового ринку.
Найжахливіше, що Швейцарія могла б уникнути своєї ганьби, якби не надувала так самовпевнено щоки, а діяла за формулою «і-і» (і механічні, і електронні).
Адже треба було такому статися! Електронний кварцовий механізм було винайдено... у самій Швейцарії (!), в дослідницькому інституті міста Невшатель. Але коли 1967 року швейцарські дослідники представили цю революційну ідею своїм фабрикам, ті зарозуміло її відкинули.
Чому? Ну, типу, престиж у електроніки не той, та й хто такі японці ... А японська Seiko побачила такі милі годинники і не прогавила свій історичний шанс.
Навіщо я про це пишу? До того, що реформи в Україні – це здатність передбачати майбутнє, в якому ми в чомусь можемо бути найкращими у світі, підкоривши хоч 50% ринку.
Навіть якщо це виглядає утопічно та нездійсненно. Тому що вже почали з'являтися серйозні статті на тему: Як нам жити після війни та перемоги?
Я думаю, що треба брати приклад із таких країн, які перевернули догми та стереотипи та кинулися вперед і вгору.
Навіть якщо всі обставини були проти них. А вони зуміли.
Та й дітей треба на щось перспективне у нас орієнтувати. Що тут у них є майбутнє, і бажано, щоб це майбутнє було вже зараз відчутним.
У нас є галузі та бізнеси, на які варто зробити акцент, щоб уникнути помилок, подібних до тих, від яких постраждали недалекі та самовпевнені швейцарські годинникарі.
