"Політика - діяльність з вирішення питань життя суспільства чи його частини".
Ось тільки у нас більшою мірою політика - це лоббі. Але якщо одні прийшли захищати свій великий бізнес - то інші прийшли голі-босі лобіювати кишенькові інтереси. Накупити нерухомості, записати її на рідню, різко підвищити рівень свого життя.
Де тут діяльність з вирішення питань життя суспільства? ..
Десь поза цим є ідейні державники, яким цей натовп закриває рота.
В принципі, нічого дивного, якщо є лобі великих бізнесів - я не знаю, куди від цього дітися, і чи варто? Бо це частина економіки, аби її тоді врегулювати так, щоб все працювало на користь і власникам, і суспільству. Здається, весь світ так живе - з таким лобі.
А з другими що робити?
Потім у Франції геть не тим руки цілують. Ой, не тим ...
Бо політика має бути з мозком. З освітою. З досвідом. З дипломатією.
Не маєш освіти та досвіду ВИРІШЕННЯ питань життя суспільства - то що ти будеш робити на посаді міністра? Президента? Хоча би депутата? Чи так само будеш вчитися за рахунок життів сотень тисяч українців? Нехай вони всі помруть під російськими танками, поки ти навчишся нехай не стратегічно думати, але хоча би англійську свою підтягнеш для своїх прес конференцій (якби ж це було головне).
Зараз зустрічаю багато відео з виступами Верещук, до повномасштабної війни. Здається, хтось вивчив для себе перший урок: ляпати язиком впевнено, неважливо що, але ляпати. Оце й буде політика.
Хтось інший думає, що кришувати чийсь бізнес - теж першочергове завдання політиків.
Хтось слухняно голосує, відробляє своє потрапляння на цей бал. Хтось абсолютно безтолково торгує обличчям, бо зовсім не розуміється на своїй посадовій інструкції.
А потім наше населення не знає, хто й за що відповідає - бо здається, що всі і за все одночасно.
Тоді коли варто було би запровадити хоч якийсь відбір:
- за знанням менеджменту;
- за досвідом успішних кейсів (реальних прикладів власної діяльності, виконаних проектів);
- за знанням історії (а це мені здається обов'язковим у нашому випадку війни з Росією);
- за тестами на IQ (було би доречно),
- за військовим чи волонтерським досвідом зокрема.
І тоді твоя популярність на сцені чи в соцмережах не стала би єдиною причиною, чому ти опинився не на своєму місці. А наше населення поступово звикло би до якості роботи політиків, може тоді був би непоганий результат.
І ми навчилися б один одного поважати. І народ - політиків. І політики - народ.
