Прочитав аналітику від українського представництва Food and Agriculture Organization, FAO (Андрій Панкратов).
Це кантора, що для ООН досліджує проблеми сільського господарства.
Цікаві факти про продаж сільськогосподарчої продукції.
1) Значно збільшився і розвивається сегмент продажів в Інтернет.
Я думаю, що це пов’язано з довірою. Я залюбки куплю або у своїх, або кому довіряю, що продукція без хімії.
У мене у зятя пасіка. Так він значну частину свого (просто суперового) меду продає через Інтернет. Так що перспективний напрямок.
2) Третину усіх овочів і фруктів, що споживаються в Україні – населення вирощує самостійно.
Я не знаю з чим порівняти, але думаю, що ця кількість менша, ніж років 20 назад і буде зменшуватися.
Бо я вже своїх дітей на город не пущу картоплю саджати/копати.
Але хочеться домашньої картоплі – з під плуга, а не з під трактора.
Те, що українці вирощують самі на городах і не потрапляє в продаж – сумарно оцінюється у 54 мільярди гривень. Якщо чесно, то я би думав, що більше. Скільки праці мільйонів людей – а по ціні як 5-6 голівудських кіна.
3) Підприємства роздрібної торгівлі сумарно забезпечують 55% усіх продаж.
4) 45% продаж – це те що бабушки продають на стихійних ринках: те що ми бачимо в усій Україні. І це – іще 36 мільярдів гривень.
В порівнянні із загальним бюджетом країни в 1,5 трильйони – дуже мала цифра. А праці?
5) Я думаю, що якщо це дізнаються уЗеленських – то якийся Гетьманцев обов’язково захоче бабушок пустить через касу.
А то афігєвшиє – скільки недоплачують в казну.
Або принаймні лішать таких бабок субсидій.
Бо багатіють-же ж.
