Хто жив в інших країнах, той знає, що Україна - це країна аптек.
В ЄС неможливо без рецепту купити навіть німесил, коли зуб болить.
Але це закономірно для бідної країни, в якій немає розвинутої страхової медицини.
Послуги якої, до речі, набагато дорожчі ніж у нас.
До 01 березня в Україні діяли так звані «маркетингові договори» між аптеками та виробниками.
Це була своєрідна агентська плата аптекам за їх послуги щодо презентації товарів, консультацій покупцям. Ну і ресурс для скидок та маркетингових акцій, звісно.
Аптеки в Україні розвиваються за принципами торгового рітейлу, а не як склади ліків за рецептами.
Але будь-яке регулятивне втручання чиновників у нас обертаються на проблеми для споживачів.
Уряд вирішив заборонити маркетингові договори, нібито саме вони ведуть до .... подорожчання ліків, що виглядає досить абсурдно. Зараз я поясню чому.
Маркетингові договори були скасовані, але ціни були знижені лише на 100 препаратів, які визначили виробники.
Це, переважно, аскорбінки та інші другорядні ліки.
Ціни виробників на решту препаратів не змінились і вони отримали додаткові прибутки внаслідок призупинки платежів аптекам за маркетинговими договорами.
В той же час аптеки, втративши суттєву частину доходу, почали підвищувати торгові націнки і ціни на ліки продовжили зростати.
Отак замість здешевлення, споживачі отримали здорожчення, а виробники - надприбутки. Ціна питання - 500 млн грн на місяць.
Саме такі кошти виробники додали до своїх прибутків внаслідок скасування маркетингових договорів, а аптеки вимушені були компенсувати ці кошти за рахунок торгової націнки.
Тобто за все заплатив споживач.
А тепер питання. Чи дійсно у МОЗ сидять такі короткозорі чиновники, які не розуміють цих наслідків?
Думаю, ні.
Тому, чи не йдеться тут про відвертий лобізм "великої фарми", а точніше, кількох виробників?
Чи немає тут корупційного сліду?
На всі ці питання варто знайти відповіді, інакше споживачі продовжать переплачувати за ліки, адже це найнеобхідніше.
Аналітика Куща
