Якщо комусь не подобається що я пишу, то ось що писав в 2012р. радник по нацбезпеці США при Джиммі Картері - Збігнєв Бжезинский в книзі «Стратегічний погляд. США та глобальна криза.»
Поглинання Білорусі, яке не вимагатиме від Росії особливих зусиль або витрат, поставить під удар майбутнє України як по-справжньому суверенної держави. Російсько-українські відносини після здобуття Україною незалежності у 1991 році тяжіли до напружених, тоді як відносини України із Заходом тяжіли до невизначеності. Росія неодноразово намагалася схилити Україну до вигідних для себе рішень, використовуючи як інструмент політичного тиску енергопостачання. У 2005, 2007 та 2009 роках Росія або погрожувала призупинити, або припиняла постачання газу та нафти в Україну через цінові проблеми та величезні заборгованості України з оплати. Влітку 2010 року президент України Янукович був змушений продовжити термін оренди Росією військово-морської бази в чорноморському порту Севастополь ще на двадцять п'ять років в обмін на російські енергопостачання за пільговими цінами.
Україна — це значуща європейська держава з 45-мільйонним населенням, сильною промисловістю та потенційно високопродуктивним сільським господарством. Приєднавши її, Росія одночасно і збагатиться, і зробить гігантський крок до відновлення своїх імперських кордонів — про що мріють деякі з її керівників з ностальгією. Тому з великою ймовірністю Кремль продовжить підштовхувати Україну до об'єднання з Росією в «єдиний економічний простір», поступово позбавляючи її прямого контролю над найбільшими промисловими активами шляхом злиття та поглинання російськими компаніями. У той же час Росія буде тихою сапою впроваджуватися в українську службу безпеки та силові структури, щоб послабити здатність України захистити у разі потреби свою незалежність.
І нарешті, при ослабленні США пасивна реакція Європи на поглинання Білорусі, а також успішна спроба поставити на коліна Грузію можуть спонукати російське керівництво замахнутися і на більш офіційне возз'єднання. Однак завдання це непросте — щоб схилити українців до офіційного союзу з економічно більш стійкою Росією, знадобиться сила і як мінімум спровокована в Україні економічна криза. Росія при цьому ризикує викликати запізнілу націоналістичну реакцію, особливо з боку україномовного заходу та центру країни. Молоде покоління українців, як російсько-, так і україномовних, поступово переймається дедалі глибшими патріотичними почуттями, незалежна Україна стає частиною їхньої свідомості та світогляду. Тому час може грати проти добровільного об'єднання Києва з Москвою, але не терпляче підштовхування в цей бік з боку Росії, як і байдужість Заходу призведуть до потенційної появи бочки з порохом біля самого кордону Євросоюзу.
