Цей день в історії - 25 листопада

Цей день в історії - 25 листопада

330-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 36 днів. Іменинники — Борис, Володимир, Данило, Дмитро, Іван, Катерина, Єлизавета, Костянтин, Лев, Матвій, Микола, Ніл, Олександр, Опанас, Савва, Стефан (Степан), Федір. Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, а в Боснії і Герцоговині відзначають Національний день.


Головні події 25 листопада

• Битва біля Монжизара, 1177

• Єлизавета Йоркська — королева Англії, 1487

• Останній польський король Станіслав Понятовський, 1764

• Розділення Чехословаччини, 1992


Всі події 25 листопада

1177 • У битві поблизу пагорба Монжизар, що біля Аскалона, військо єрусалимського короля Балдуіна IV завдало нищівної поразки значно більшій армії султана Саладіна, який втратив майже все своє 20-тисячне військо і мусів рятуватись втечею. Це була остання велика перемога християн у війні з Аюбідським султанатом до завоювання ним Єрусалиму.

1487 • У Вестмінстерському абатстві в Лондоні відбулась коронація Єлизавети Йоркської, дружини короля Генріха VII Тюдора, єдиної жінки в історії Англії, яка була донькою, сестрою, племінницею, дружиною і матір'ю англійських королів. Через своїх сина і доньку вона доводиться предком всіх англійських і шотландських монархів, починаючи з Генріха VIII і Якова V, відповідно.


НОВА ІСТОРІЯ

1764 • У церкві Святого Іоанна у Варшаві відбулась коронація Станіслава Августа Понятовського, обраного королем Польщі за підтримки Росії і Пруссії. Незважаючи на спроби провести реформи, його зусилля зміцнити державу виявилися марними і привели до втрати Польщею своєї державності.


СЕРЕДНІ ВІКИ

1500 • Під час своєї третьої подорожі до Нового Світу Христофор Колумб за звинуваченням у зловживанні владою і безгосподарності був заарештований в Санто-Домінго іспанським губернатором Франсиско де Бобадільєю і в кандалах відправлений в Іспанію.


НОВА ІСТОРІЯ

1783 • Через три місяці після підписання Паризького мирного договору, що завершив війну північно-американських штатів за незалежність, останній британснький солдат залишив Нью-Йорк, захоплений в 1776 році. Після цього в місто тріумфально увійшло військо генерала Джорджа Вашингтона. Через чотири місяці Нью-Йорк став столицею Сполучених Штатів і залишався в цій якості до 1790 року, коли столицею країни, згідно з конституцією, стала Філадельфія.

1914 • В ході Лодзинської операції 2-а і 5-а російські армії зуміли уникнути оточення і відтіснили 9-у німецьку армію з района Лодзі: за два тижні боїв росіяни втратили вбитими і пораненими 90 тисяч військових, німці — 35 тисяч. Спроба росіян прорватись в Німеччину через Північну Польщу зазнала невдачі.

1930 • У Москві почався "відкритий" судовий процес над групою представників науково-технічної інтелігенції, звинувачених в створенні антирадянської підпільної організації "Промпартія" з центром у Парижі, котра нібито фінансувалась колишніми російськими капіталістами. Звинувачені зізнались у зв'язках із французьким урядом та спробі повалення радянської влади і 7 грудня всі були засуджені до страти, котру згодом було замінено на різні терміни тюремного ув'язнення.

1936 • Німеччина і Японія підписали Антикомінтернівський пакт, направлений на координацію німецько-японської політики щодо СРСР. Через рік до нього приєдналась Італія.


НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

1947 • У Лондоні почалась зустріч міністрів закордонних справ Великої Британії, СРСР, США та Франції для обговорення питання післявоєнного устрою Європи. Головною темою переговорів була можливість об'єднаня Німеччини, розділеної за підсумками Другої Світової війни на чотири окупаційні зони. Міністри не дійшли згоди по жодному з питань порядку денного, оскільки позиція СРСР, озвучена В'ячеславом Молотовим, полягала в негайному об'єднанні Німеччини і накладанні на неї великих репарацій, а США, Британія та Франція наполягали на участі Німеччини в "плані Маршала", що передбачав отримання великих фінансових позик для швидкої відбудови економіки.

1947 • На наступний день після відмови "Голлівудської десятки" свідчити перед комісією Палати представників Конгресу США по розслідуванню антиамериканської діяльності Американська кіноасоціація внесла їх імена в "чорний список", заборонивши займатись професійною діяльністю. Це дало довготривалий результат — голлівудські сценаристи, режисери і продюсери ще багато років у кінофільмах уникали будь-яких натяків на щось, шо може бути трактоване як толерантне ставлення до комунізму, а їх засуджені колеги протягом кількох десятиліть не могли знайти пристойної роботи в Голлівуді. Лише в кінці 1960-х років "чорний список" перестав поповнюватись.

1952 • В театрі "Амбассадорз" в Лондоні у присутності 453-х глядачів відбулась прем'єра спектаклю «Мишоловка» з Річардом Аттенборо і Шейлою Сім у головних ролях. Схвально зустріта публікою, детективна історія, написана Агатою Крісті на основі її ж радіоп'єси «Три сліпі мишки», стала найуспішнішою театральною постановкою 20-го століття — в день першого спектаклю ще були живі Черчілль, Сталін та Ейзенхауер, а до 2000-го року на 20 тисячах постановках побувало більше 10 мільйонів глядачів.

1969 • В знак протесту проти участі Великобританії в громадянській війні в Нігерії і політики підтримки американської війни у В'єтнамі Джон Леннон повернув вручену йому в 1965 році вищу нагороду країни — Орден Британської імперії.

1975 • Нідерланди оголосили про надання незалежності Сурінаму.

1980 • Після перемоги у восьмому раунді бою з Роберто Дюраном Шугар Рей Леонард повернув собі титул чемпіона світу у середній вазі за версією WBC.

1986 • Через три тижні після того, як ліванський журнал "Ash Shiraa" опублікував дані про таємний продаж США зброї Ірану, генеральний прокурор США Едвін Міс повідомив громадськості результати розслідування, котре встановило, що всупереч закону 1982 року, отримані від продажу зброї суми йшли на фінансування нікарагуанських контрас, котрі вели партизанську війну проти лівацького уряду країни. Цього ж дня президента Рональд Рейган прийняв відставку свого помічника з національної безпеки віце-адмірала Джона Пойндекстера і звільнив з роботи його пілеглого підполковника Олівера Нортона, ключові фігури в скандалі "Іран-контрас", заявивши при цьому, що не знімає з себе відповідальності за інцидент, але заперечує свою участь в ньому.


НАШ ЧАС

1992 • На екрани США вишов фільм «Особистий охоронець» з Вітні Х'юстон і Кевіном Костнером у головних ролях. Це була перша велика роль Вітні Х'юстон в кіно, а саундтрек до фільму разом з композицією «I Will Always Love You» в її виконанні увійшов до списку 50 найпродаваніших у 20 столітті.

1992 • Федеральні збори Чеської і Словацької Федеративної Республіки прийняли закон про розділення Чехословаччини на Чехію і Словаччину.

1996 • Вебпортал Excite, заснований в 1994 році шістьма випускниками Стенфордського університету на позичені у батьків 15 тисяч доларів, за 20 мільйонів купив у корпорації America Online пошукову систему WebCrawler. В 1999 році, коли Excite відвідувало близько 17 мільйонів чоловік в місяць, вона була куплена кабельною компанією At Home за 6,7 мільярдів доларів.

1998 • Найбільша вебкорпорація світу America Online оголосила про придбання компанії Netscape, виробника популярних браузерів, котра за останній рік була доведена практично до стану банкрутства будучи не в змозі протистояти агресивній маркетинговій політиці Microsoft, що безплатно пропонувала користувачам аналогічний програмний продукт.

2008 • У Дрездені на Всесвітній шаховій Олімпіаді українська збірна нагороджена «Кубком Нони Гаприндашвілі» за кращий сумарний результат жіночої та чоловічої команд.

2009 • Сайт WikiLeaks шведського інтернет-журналіста Джуліана Ассанжа опублікував більше 500 тисяч сторінок конфіденційної переписки під час терористичної атаки на Нью-Йорк 11 вересня 2001 року.


Народились 25 листопада

1454 — †10 липня 1510 • Катерина Корнаро, остання королева Кіпру (1474-89 рр.), «Дочка Венеції». 570 років з дня народження.

1562 — †27 серпня 1635 • Лопе Фелікс де Вега (Карпьо), іспанський драматург і поет (Собака на сіні, Вчитель танців, Зірка Севільї).

1810 — †5 грудня 1881 • Микола Іванович Пирогов, російський хірург і анатом, природодослідник.

1835 — †11 серпня 1919 • Ендрю Карнегі, американський промисловець і філантроп, один з найбагатших людей свого часу, найбільший філантроп першої половини 20-го століття: "Нема більш принизливого культу, ніж поклоніння грошам".

1838 — †2 квітня 1918 • Іван Нечуй-Левицький (Іван Семенович Левицький), український письменник (Микола Джеря, Кайдашева сім'я, Дві московки, Над Чорним морем, Маруся Богуславка), етнограф і фольклорист.

1844 — †4 квітня 1929 • Карл Фрідріх Бенц, німецький інженер, автопромисловець, конструктор першого у світі бензинового автомобіля. 180 років з дня народження.

1881 — †3 червня 1963 • Іоанн XXIII (Анджело Джузеппе Ронканеллі), римський папа (з 1958 р.), реформатор і модернізатор католицької церкви.

1887 — †26 січня 1943 • Микола Іванович Вавілов, російський генетик, основоположник вчення про біологічні основи селекції, вчення про імунітет рослин (1919), автор закону про гомологічні зміни в спадкоємній мінливості організмів (1920).

1905 — †4 березня 1952 • Ніл Антонович Хасевич, український художник, графік, автор візуального образу Української Повстанської Армії.

1914 — †8 березня 1999 • Джо Дімаджио (Джозеф Пол Дімаджио), американський бейсболіст (New York Yankees); екс-чоловік Мерилін Монро. 110 років з дня народження.

1915 — †10 грудня 2006 • Аугусто Піночет Угарте, чилійський військовий і політик, президент Чилі (1974-1990 рр.).

1917 — †5 лютого 1995 • Михайло Григорович Івасюк, український письменник, літературознавець.

1926 — †3 серпня 2001 • Пол Андерсон, американський письменник-фантаст.

1971 • Крістіна Епплгейт, американська актриса (Бітломанія, Вулиці, Дикий Білл, Удар з Марсу, Вигляд з верху).

1975 • Марина Костянтинівна Одольска, українська співачка.

1984 • Гаспар Ульєль, французький актор (Братство вовка, Париже, я люблю тебе, Тривалі заручини, Ультиматум, Ганнібал: Сходження). 40 років з дня народження.


Померли 25 листопада

1314 • Джон I (Іоанн Балліол), король Шотландії (1292-96 рр.). Пом. 710 років років тому у 66 років (нар. 1248 р.).

1560 • Андреа Доріа, генуезький адмірал, кондотьєр і державний діяч, «пожиттєвий ценцор» Генуезької республіки (1528-60 рр.). Пом. 464 роки тому у 94 роки (нар. 30 листопада 1466 р.).

1937 • Микола Іванович Івасюк, український художник («В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Битва під Хотином»). Пом. 87 років тому у 72 роки (нар. 28 квітня 1865 р.).

1956 • Олександр Петрович Довженко, український кінорежисер, письменник («Зачарована десна», «Повість полум'яних літ»), художник, класик світового кінематографу («Мічурін», «Щорс», «Аероград», «Земля», «Арсенал», «Звенигора», «Поема про море»). Пом. 68 років тому у 62 роки (нар. 10 вересня 1894 р.).

1959 • Жерар Філіп, французький кіноактор (Фанфан-тюльпан, Пармська обитель, Великі маневри). Пом. 65 років років тому у 37 років (нар. 4 грудня 1922 р.).

1963 • Олександр Іванович Маринеско, радянський військовий, відомий за «Атаку сторіччя», коли був потоплений німецький корабель «Вільгельм Густлофф»; Герой Радянського Союзу (посмертно, 1990 рік). Пом. 61 рік тому у 50 років (нар. 15 січня 1913 р.).

1968 • Ептон Білл Синклер, американський письменник (Джунглі, Бостон, Зуби дракона). Пом. 56 років тому у 90 років (нар. 20 вересня 1878 р.).

1991 • Клаус Кінський (Ніколаус Гюнтер Накшинський), німецький кіноактор (Берег рабів, Вампір у Венеції, Маленька барабанниця, Любов і гроші, Французька жінка); батько американської актриси Настасії Кінської. Пом. 33 роки тому у 65 років (нар. 8 жовтня 1926 р.).

1993 • (Джон) Ентоні Берджес (Вілсон), англійський письменник ("Механічний апельсин"). Пом. 31 рік тому у 76 років (нар. 25 лютого 1917 р.).

1996 • Едісон Васильович Денисов, російський композитор, автор творів у жанрі інструментального концерту, музики до кінофільмів, театральних постановок. Пом. 28 років тому у 67 років (нар. 6 квітня 1929 р.).

2002 • Карел Рейш, англійський кінорежисер (Жінка французького лейтенанта, Айседора). Пом. 22 роки тому у 76 років (нар. 21 липня 1926 р.).

2005 • Джордж Бест, ірландський футболіст ( «Манчестер Юнайтед»); володар Кубка європейських чемпіонів (1968), володар «Золотого м'яча» (1968). Пом. 19 років тому у 59 років (нар. 22 травня 1946 р.).

2011 • Василь Іванович Алексеєв, російський спортсмен, Олімпійський чемпіон з важкої атлетики (1972,76), восьмиразовий чемпіон світу, 79-разовий рекордсмен світу. Пом. 13 років тому у 69 років (нар. 7 січня 1942 р.).

2016 • Фідель Кастро Рус, кубинський політичний діяч, прем'єр-міністр Куби (1959-1976 рр.), голова Державної ради Куби (1976-2008 рр.). Пом. 8 років тому у 90 років (нар. 13 серпня 1926 р.).

2018 • Віктор Ізраїлевич Каневський, український футболіст ("Динамо" Київ) і тренер. Пом. 6 років тому у 79 років (нар. 3 жовтня 1939 р.).

2020 • Дієго (Армандо) Марадона, аргентинський футболіст, чемпіон світу (1986), рекордсмен по кількості матчів, зіграних у фіналі чемпіонатів світу (1982-94 рр.) — 21. Пом. 4 роки тому у 60 років (нар. 30 жовтня 1960 р.).