Якось нам трапила на очі обкладинка польського журналу
«Uwazam Rze Historia», на якій поляк у англійському колоніальному корковому шоломі гордовито позирає в далечину, а ззаду біля копиці сіна копирсаються українські працівники. Усе це вінчає напис «Полісся – польський Мадагаскар». Журнал цей, до речі, цілком сучасний, як і малюнок на обкладинці. Але тема – аж ніяк не сьогоденна вигадка.
Креси всходнє – це сталий польський вираз, який означає території заходу України та Білорусі, які певний час входили до складу польської держави. На цих землях раніше жили і зараз живуть українці та білоруси, а поляки про це прекрасно знають. Слава Богу, їхні радикали іще не дійшли до твердження, що ніяких українців нема і ми з ними адіннарот. Але якщо українці і білоруси є, і саме вони населяли та населяють сьогодні креси всходнє, то тужити за цими землями як втраченими поляки можуть тільки якщо сприймають їх як втрачені колонії. І згадана картинка ілюструє саме такий підхід.
