"Краще тримати віжки, ніж спостерігати з трибуни", - одна з його коронних цитат.
Дональд Трамп – реальний персонаж політичної тусовки США, експрезидент, популіст та чудовий актор у своєму жанрі. Він зумів свого часу переконати американців, що може керувати країною, яка, на час його кандидування у президенти, видавалася Донні не надто величною. Однак, здобувши "віжки", геть нетиповий республіканський POTUS, як на мене, зробив Америку великою лише у масштабах власної сцени для екзотичної риторики та ексцентричних скандалів.
Дійшло до небувалого: втративши "віжки", Трамп 6 січня 2021 року кинув своїх не менш екстравагантних прихильників на штурм Капітолія, і це, видається, було першою спробою насильницького повалення влади у фортеці демократії, якою весь світ вважає Америку.
Звісно, тамтешня Феміда не заплющила очі на таке свавілля. Донні не обійшовся першим в історії Америки "дублем" з імпічменту. Тепер він відбивається від прокурорів, що, знай, плодять проти нього кримінал. Але раз "потримавши віжки", Трамп не відмовляється від президентських амбіцій, і вже заявив про свою участь у майбутніх виборах. Та спочатку йому доведеться не тільки виграти праймеріз серед однопартійців, але й довести свою цноту перед американським законом.
24 червня він пообіцяв з'явитися до в'язниці штату Джорджія після рішення суду
запроторити його за ґрати у справі про втручання у вибори. Суд погодився замінити йому запобіжний захід на заставу $200 тис., і Трамп не проти її внести. Але Донні не був би самим
собою, якби не влаштував чергову комедію зі своїм арештом.
Він заявив, що прокурорка Фенні Вілліс, мабуть, побоюється, що він утече від правосуддя: "Мабуть, вона вважала: є ризик того, що я втечу далеко-далеко, можливо, в Росію, ділитиму золотий куполоподібний люкс із Володимиром, і більше мене ніхто не побачить і не почує".
Жарт, як на мене, не зовсім вдалий, точніше, геть невдалий. Згадка про "Володимира" не залишає сумнівів, що йдеться про воєнного злочинця Путіна, а американський освідомлений виборець не тільки пам'ятає історію не вельми привабливих вояжів Трампа до Москви (із "золотим дощем" у дорогезному готелі), але й про те, чиї спецслужби допомогли йому здобути "компромат" проти опонентки на тих давніх виборах 2016 року. Чиї хакери зламали електронне листування Гілларі Клінтон.
І згадка про "Володимира" також налаштовує не на сміх від трампового жарту, а на доволі підставові підозри, що Трамп досі вважає себе "боржником" диктатора. Таке враження складається й від побіжних згадок ексPOTUSа про Путіна ("розумного хлопця", за Трампом) часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
"Він би ніколи не зробив цього, якби я був президентом", - сказав 45-й очільник США, відмовившись, однак, назвати російського вождя воєнним злочинцем.
Але, гадаю, Донні не доведеться
"ділити золотий куполоподібний люкс" з людиною, що має міжнародний ордер на арешт, як і не випало поділити Україну заради умиротворення агресора ("У гіршому випадку я міг би
домовитися про те, щоб дати їм щось захопити, є певні райони, які, чесно кажучи, є російськомовними, але це була б угода", - з інтерв'ю Трампа Fox News у березні цього року). І його
"панські жарти", як і специфічний, м'яко кажучи, гумор ВВП, вже не викликають такого ажіотажу і легковажності, як раніше.
Путін наразі ізолювався у своєму бункері, що все більше нагадує бункер ще одного схожого персонажа, але з 1945 року. А демократи та республіканці в Америці, — це моя особиста думка, — зроблять усе, аби рудий "Джокер" ніколи більше не переступив поріг Білого дому. Найпевніше йому таки світить в'язниця, — з огляду на кількість справ, порушених проти нього у США. Тобто – доведеться "спостерігати з трибуни".
Надто вже непотравну кашу заварили ці два популісти. А як казав той же Френк Андервуд: "Інгредієнти не винні у тому, що кухар не вміє готувати…".
