Усе, що відбувається на українсько-польському кордоні спрямоване на:
а) послаблення українсько-польських стосунків, в ідеалі – доведення ситуації до ворожнечі
б) послаблення Польщі зсередини
Називається ця штука «метод керованої конфронтації». Коли береться якийсь задавнений конфлікт і починає роздмухуватися. Використовуються реальні факти (наприклад, факт схематозу українських трейдерів з зерном), а цільову аудиторію, яка постраждала внаслідок цього факту, примушують гостро реагувати. Діяльно так. І от ми маємо наступні факти – вибух ксенофобії в Польщі (антиукраїнські настрої в частини поляків) і блокування кордону в критичний момент. А це вже примушує реагувати українців. І писати в мережах кілометри різної негативно забарвленої херні проти поляків.
Ескалація підігрівається символічними актами: висипанням зерна на землю, бо для українців, які пережили голод, це – значуще. Плакатом із закликом до путіна. Більше пекла, бо так – більше обурених реакцій, які саморозігрівають конфлікт. Наступна зупинка – сакральна жертва (у виконанні українців/поліції), яка поставить Польщу на вуха. І поспливає задавнена вікова ворожнеча, а обидва народи ризикують звалитися до воронки взаємної помсти. Або Польща – до некерованого бунту.
Польська влада не зможе вплинути на це жодним чином, бо тут люба дія лише буде погіршувати ситуацію.
Цей метод давно відпрацьований в самій Україні (карта з трьома сортами українців), міжрегіональна ворожнеча. А потім – оп, «мальчік в трусіках», «алея ангелів» і маємо наслідки.
ХАМАС, який заходить в Ізраїль і вчиняє одразу звірячий напад, що не лишає вибору, крім жорстко реагувати. Наслідки.
У майбутньому – керована конфронтація скоріше всього між мусульманами і рештою громадян в ключових країнах ЄС. Із тими ж наслідками. «Це ж було вже», коли внаслідок вбивства поліцейським такого-то персонажа з певної спільноти починається пиздоріз.
Щодо ситуації з Польщею – штучно відтворюються обставини, в яких Хмельницький уклав угоду самі розумієте з ким.
