ТЕМИ, ЯКІ ВСЕ БІЛЬШЕ І БІЛЬШЕ ТРИВОЖИТИМУТЬ ВСІХ НАС
І, безперечно, фактор грошей ще довго буде рейтинговим. Ми ось вже довше за квартал перебуваємо без фінансової допомоги США. При цьому на 2024 рік у бюджеті України закладено рекордний дефіцит у розмірі 43,5 млрд дол США! Покрити його українська влада збирається за рахунок допомоги західних союзників. Глава НБУ Андрій Пишний прямо каже, що «у 2024 році Україна збереже критичну залежність від міжнародної фінансової допомоги».
Однак сьогодні майже закінчилися останні американські поставки/дотації/кредити з минулих узгоджених пакетів. Тому в Кабміні та Раді заговорили про підвищення податків, скасування індексацій, підготовку пенсіонерів та бюджетників до затримок виплат. А гривня полетіла в прірву девалівації і поки що зупинок на цьому шляху ми не бачимо.
Зрозуміло, що підтримувати треба тих українських політиків, які зможуть дати нам можливість якщо не примножувати, то хоч би зберегти власний сімейний бюджет. Щоправда, хто з політиків усе це робитиме?! І найголовніше, що потрібно робити в цій важкій ситуації? Я б рекомендував нашим політикам таке:
1. Просувати наш середній та малий бізнес на ринки країн Євросоюзу. З ТПП України створити торгові будинки у Брюсселі та Берліні. Разом із Академією наук України просувати на ці ринки інноваційні українські компанії.
2. У Кабміні та Раді повинно бути стратегічне бачення, якою економіка України має бути після війни і що для цього треба, які кошти та ресурси використовувати? Що потрібно зробити для розвитку нашого людського капіталу, землі та виробничого потенціалу? Нарешті, закінчити дискусії, і підготувати комплексні Концепції з кількісними та якісними параметрами.
3. Лише лінивий сьогодні в умовах війни не говорить про необхідність модернізації нашої економіки, де локомотивом має стати ВПК. Але що це таке? На мою думку, це насамперед розвиток науки та інноваційних галузей. Більш того, це перехід до економіки знань, тобто у цьому процесі важливо генерувати самі знання, перетворюючи їх на нові послуги, товари та технології виробництва.
Ну і багато ще різного та необхідного потрібно зробити та впровадити. Звідси ключове питання: хто це робитиме і чи вистачить компетенції?
