Я писав три роки тому, що прийде час, коли США повністю перехоплять в Німеччини та Франції ініціативу стосовно врегулювання московсько-української війни (як колись стосовно Югославії). Це сталося влітку 2017 року, коли адміністрація президента США призначила окремого спецпредставника щодо України, Курта Волкера. Тепер нормандський формат є допоміжним, запасним варіантом.
США застосовуватимуть один пакет санкцій за одним. США відкрито постачають летальну зброю Україні. США безпосередньо ведуть перемовини з Московією про її капітуляцію.
Взагалі, США від самого початку війни були визначальною силою, яка була на боці України. Та ролі у нашій п'єсі було роздано таким чином, що Німеччина та Франція мали заговорювати зуби агресорові, аби він не наступав далі. Німеччина та Франція не викликали відрази у Московії протягом перших років війни. У цей же час, США та Канада допомагали Україні будувати сильну армію. Америці не було сенсу відкрито банкувати у грі, доки Україна не була достатньо сильною військово.
Евросоюз не буде застосовувати додаткових санкцій (або обмежиться декларативними). Все, що треба від ЕС сьогодні — регулярно продовжувати свої санкції кожні шість місяців. Адже роль ЕС нині вже не є визначальною у війні. Крім того, ЕС застосує непрямі санкції щодо Московії, і таким чином приєднається до США. Сьогодні усі банки й фінансові установи Евросоюзу ознайомляться зі вчорашнім "кремлівським списком" (особливо з його секретною частиною) і попередять усіх своїх клієнтів, що операціі з цими контрагентами можуть спричинити багатомільйонні, ба магатомільярдні, санкції з боку міністерства фінансів США.
Оскільки США відкрито взяли ініціативу щодо України до своїх рук, то коли через кілька років прийде час Україні вступати до НАТО, члени альянсу орієнтуватимуться на думку США, а Франція та Німеччина мають просто бути не проти, як у 2008 році. А вони будуть не проти.
Ось таке Колесо Історії.
