...неможливий, навіть задля досягнення добра.
З цим ми згодні всі. Теоретично. Але коли стосується конкретних проявів, то ця впевненість тріщить по всіх швах.
Ось уже кілька років розмірковую над формулою відомого американського математика і філософа Володимира Лефевра, який у своїй книжці “Алгебра совісті” розділив світ на дві етичні системи за принципом готовності до компромісу зі злом заради досягнення добра.
Групам учасників експерименту, ними були з одного боку - американці з іншого - уродженці росії та інших країн пострадянського простору, роздали по вісім суджень, розбитих на чотири групи — в кожній по дві тези:
1. Доктор може приховувати від пацієнта те, що він хворий раком, аби зменшити його страждання.
2.Доктор не може приховувати від пацієнта, що він хворий раком, навіть для того, щоб зменшити його страждання.
1. Злочинець може бути покараний суворіше, ніж цього вимагає закон, якщо це служитиме пересторогою для інших.
2. Злочинець не може бути покараним суворіше ніж це передбачено законом, навіть якщо це послужить пересторогою для інших.
1.Можна дати неправдиві свідчення в суді, щоб допомогти невинному уникнути в’язниці.
2.Не можна давати неправдиві свідчення в суді, навіть для того, щоб допомогти невинному уникнути в’язниці.
1.Можна передати шпаргалку, щоб допомогти близькому другу на конкурсних екзаменах.
2. Не можна передавати шпаргалку, навіть для того, щоб допомогти близькому другу на конкурсних екзаменах.
Учасники експерименту мали визначитися, з яким судженням згодні, а з яким - ні.
Після підрахунків виявилося, що в середньому 70-90% вихідців з пострадянського простору згодні з першим твердженням кожної групи і не згодні з другим. А серед американців все навпаки - із другим твердженням згодні 80-90%%, а незгодні десь теж приблизно 10-20%.
На підставі цих опитувань Лефевр зробив висновок про існування двох протилежних етичних систем: одна не допускає компромісу зі злом навіть заради добра, а інша такий компроміс допускає. Одна притаманна жителям США і Європи, інша - Росії, Китаю, постсовка і деяким іншим країнам Азії (союзники росії сьогодні)...
А ми, українці, в якій системі етичних координат живемо?
Чому згадалося це опитування? Історія з нашою вже колишньою омбудсменкою навела на роздуми і реакція на неї наших громадських активістів, блогерів, політиків...
Але справа не тільки в ній, а й у вітчизняних медійниках, які свідомо (чи несвідомо) дають неперевірену інформацію, якщо вона, мовляв, “на нашу користь”, або замовчують таку що “нам на шкоду”. І у вітчизняних громадських активістах, які допомагають “ідейно правильним людям” уникнути суду, якщо вони навіть винні, а “ідейно шкідливих” вимагають без суду покарати...
Утім, може сьогодні часи такі, що справедливими є слова одного з героїв Роберта Пена Уорена, який казав: „Ти повинен зробити добро зі зла, бо його більше нема з чого зробити”...
А які відповіді ви дасте на запитання Лефевра і головне, як вчините в житті?
