Багато хто помітив останнім часом, як втратили свою принциповість і бойовитість колишні реєстрові антикорупціонери відтоді, як потрапили у владу, як жодним чином не відрізняються їхні позиції від інших депутатів чи чиновників, коли мова йде про корупцію однопартійців. Цілком зрозумілі зневага й обурення багатьох людей щодо такого лицемірства недавніх полум‘яних трибунів і викривачів, що були готові знищити попередню владу за гріхи неспівмірно менші. І тут слід зрозуміти кілька принципових речей.
1. Абсолютною ілюзією й грубою помилкою є вважати професійних грантоїдів громадськими активістами. Вони виконують роботу за гроші, що не має нічого спільного з активізмом.
2. Відтак, як і в кожному іншому виді професійної діяльності, мова тут іде не про ідеали, а про інтереси - особисті, корпоративні чи замовні (мова про побажання грантодавців, за якими можуть стояти будь-які лобісти, чи навіть банальну корупцію).
3. Інколи ці інтереси збігаються з інтересами українського суспільства, а інколи й ні.
4. Головним і найбільшим інтересом ґрантоїдів є (принаймні, була в 2014-2019) тотальна критика влади. Це одночасно досягає кількох принципових цілей:
- дає зрозуміти грантодавцям, що життєдайний фінансовий потік не має міліти (ще ліпше - дедалі поповнюватися), бо влада не реагує на критику і залишається мегакорумрованою;
- посилює залежність влади від «громадськості», що дозволяє дедалі зміцнювати її позиції й впливати на прийняття важливих рішень;
- стає прекрасним трампліном для наступної кар‘єри в політиці.
5. Слід чітко уявляти, що втрата ґрантів для більшості з них призведе до суттєвого погіршення фінансового стану й неспівмірно знизить суспільний статус, не кажучи вже про поїздки за кордон, навчання там, контакти з дипломатами та іншими впливовими людьми й багато іншого. Тому, головною їхньою метою є боротьба за збереження свого статусу.
Ще раз повторюся: чимала частина їхньої діяльності може бути цілком корисною. Помилкою буде лише вважати, що вони є об‘єктивними й орієнтуються на суспільну користь, мають серйозні принципи та ставлять суспільний інтерес вище «шкурного».
І повірте, я знаю, про що пишу
