Етичні стандарти в політиці – це навіть більше ніж стратегія.
Це - цивілізаційний вибір.
Людовік ХІV сказав: «держава – це я!».
Зеленський, фактично маючи королівські повноваження, додав: «Я не лох».
Вам скажуть, що Держава – це інституції і стандарти.
Ще - це набір символів: прапор, герб, штандарт президента. Президент – начебто теж – символ держави.
Але держава – це щось не одухотворене.
Держава – це прапор і печатка. Прапор майорить. Печатка стверджує.
І державі Канада має бути все одно, що думає про неї держава Україна.
А ось люди - думають і відчувають. Думають шаблонно, або логічно. Відчувають любов, ненависть, презирство. І тоді прапори майорять гордо, або приспускаються від жалоби. Печатками на лобах політиків горять тавра зрадників, ідіотів, слуг сатани.
Джастін Трюдо, Борис Джонсон, Дональд Трамп читають офіційні повідомлення від держави Україна.
А вони весь час різні, протирічать один одному і викликають внутрішню какофонію.
То Зе! поїхав відпочивати – то на роботу. То літак сам впав – то збили. То Зе! швидко помчав додому, але добу добирався.
Володимир Олександрович дуже нагадує Вовочку, який не вивчив урок, запізнився і відмазується. А МарьІванна дуже прохавана вчителька. Але що з того, бо що не запиши у щоденнику – мама і бабушка повірять Бубочці, бо плаче, наче ангелочок. А МарьІванна просто придирається, сука.
І ось ці політики в ролі вчительки. Держава офіційна і суха. Люди сповнені емоцій.
Що мають думати про Зеленського наші союзники? Коли кожного дня – нова повістка дня – протилежна вчорашній?
Знову ж дипломатичний стандарт: стримано, якщо робиш припущення, але і категорично, якщо фактаж категоричний.
Етичний стандарт колективного Заходу: політик (коли робить звернення) говорить з депутатами, експертами, журналістами, бізнесменами, розумними людьми. Ключове слово: говорить. Інструменти: логіка + емоції, через різні канали інформації. Так, емоції теж. Але і логіка.
Стандарт України: політик впарює (умовним) бабушкам. Ігнорить депутатів/бізнес/експертів/розумних людей. Інструменти: емоції + (з виключеннями) журналісти чи спеціально навчені спікери відпрацьовують через різні канали інформації.
Що мають по-людськи думати про Зеленського Трюдо, Трамп і Джонсон після іранських подій? Чувак плутався в показах де він був і якою дорогою летів. Але вимагає від союзників: «Ану доведіть нам, що літак збитий?». Це що? Трампу здати «Штірліца» у Тегерані? На Вова, ось радіограма від радистки Кет, ось це - Штірліц.
Ага. А хтось із вовочкиного оточення завтра ж відстукає путіну. Путін – в Іран. Штірліцу – ну, самі знаєте, на наших полонених не виміняють.
І стає зрозумілим, чому Вова носиться з «я не лох».
Перше, цим він стверджує, що лохи все ж існують. Кого він має на увазі під збірним поняттям «лохи»? Невже союзників? Може і так. Адже вони думають, що вони наші союзники. А насправді у Вови інший союзник?
Чи може 73% українського електорату? У яких емоції розвинені краще за логіку?
Друге, це обмовка по Фрейду. Значить, його це гризе. І в підсвідомості він розуміє, що лохонувся.
Коли? Ну ось зараз так:
Йому, лошарі, сказали: «Вова, їдь з Лєнкою бока гріть в Оман, заодно бабки в касі перерахуєш».
А вийшло: Лєнка в шльопках для відмазу по музеях черепки дивиться, а Вова з чудіками з оточення вмираючого султана зустрічається (з тих, хто на фото із султаном третій зліва у сьомому ряду).
Йому, лошарі, сказав Баканов: «Ми ж корєша, раз не можу бути твоїм велким візирєм, візьми мене хоч головним стражем». А сам, коли стража потрібна – хоп – і в Куршавель. Лошара хай сам вигрібає. А тут вічний спор – хто кручє: лижники чи сноубордісти.
Сказали Вові: візьми Данілова головою РНБО. Вова, лошара і повівся. А тепер Данілов таке ляпає, що стидніше за Мендель.
Прімєрам нєсть чісла.
А ще ж і уряд, божечки.
А парламент? Мама нє гарюй.
Так що первинний стриманий подив Заходу щодо Вови – перетворюється на презирство.
Що ж, Зеленський сам додав емоцій у політику.
А міг же не слухати Коломойського. І не лізти туди, де його за лоха триматимуть.
Лошара!
