А там Президент Мілей і його молода (перекреслено) команда – всі стоять із бензопилами та пиляють! Але не так «пиляють», як у нас – а «відпиляють» всі дурні регуляції, накопичені «невимовно тяжкою працею» попередніх соціалістичних урядів. Ось вам цікаві підсумки того, що в них на сьогодні вийшло!
- Скасування широкомасштабного регулювання орендної плати в Аргентині призвело до потроєння кількості орендних квартир у Буенос-Айресі та зниження цін на 30 відсотків.
- Нова політика відкритого неба та дозвіл власникам малих літаків на надання транспортних послуг всередині Аргентини призвели до збільшення кількості авіасервісів і маршрутів, що здійснюються всередині країни (а також при в'їзді та виїзді з неї).
- Дозвіл компаніям, таким як Starlink, на надання супутникового інтернету забезпечив зв'язок для великих районів Аргенттини, які раніше не мали такої можливості. Анонімні дані з одного міста у віддаленій північно-західній провінції Хухуй свідчать про зниження вартості зв'язку на 90 відсотків.
- Уряд скасував закон «Купуй Аргентину», аналогічний законам «Купуй Америку», а також скасував закони, які зобов'язували магазини розміщувати товари на полицях згідно з певними правилами, що визначають, які продукти, від яких компаній і якої національності, мають бути представлені в якому порядку та пропорціях.
- Безрецептурні ліки тепер можуть продаватися не лише аптеками, але й іншими підприємствами. Це призвело до зростання онлайн-продажів та зниження цін.
- Скасування схеми ліцензування імпорту призвело до зниження цін на одяг на 20 відсотків та на побутову техніку на 35 відсотків.
- Уряд скасував вимогу, щоб державні службовці купували авіаквитки лише на дорожчій державній авіалінії, а також заборону для інших авіакомпаній паркувати свої літаки на ніч в одному з головних аеропортів Буенос-Айреса.
- У січні Стурценеггер (це головний дерегулятор Аргенттини) оголосив про «революційну дерегуляцію» експорту та імпорту продовольства. Весь продовольство, сертифіковане країнами з високими санітарними стандартами, тепер може імпортуватися без додаткового схвалення або реєстрації з боку аргентинської держави. Експорт продовольства тепер має відповідати лише правилам країни-одержувача і не обтяжений внутрішніми регуляціями.
З одного боку – не перестаєш дивуватися, які неймовірні (перекреслено) дурні регуляції придумали їхні соціалісти (вони називаються пероністами) до сьогодні. З іншого боку – радуєшся, що Мілей не зменшує зусиль! Зрозуміло, що скасування кожного з цих регуляцій вдаряє по інтересах когось (локального бізнесу, профспілок, бюрократів, що сидять на хабарі за ліцензії, просто ледачих працівників)!
Але хочеться сказати: "Мілей – пиляй і далі своєю чарівною бензопилою!"
PS Виявилося, що в Аргентині є провінція Хухуй — вирішив, що коли мені тут зовсім надоїсть, переїду туди жити! Там — судячи з назви — все має бути просто і легко!
