"Манія величі" - Олена Кудренко

"Манія величі" - Олена Кудренко

"... - Русская? Наркоманка, алкоголічка?

- Нєт...

- А чо тогда подъ'єзды моєшь?"

Тут, в фейсбуці, є розділ з відео, і там час від часу натрапляю на якісь уривки російських фільмів. Це звідти, тільки що почуте. Одна багата росіянка питається в тої, яка миє під'їзд, починаючи з питання: "русская?" Тому що брудну роботу повинні виконувати для "русскіх" інші народи, так? Ну, звісно, узбеки, українці, білоруси і так далі.

Росіяни - дуже переоцінена нація. Власними їх стараннями зокрема. Я зараз ризикую навести не зовсім влучне порівняння, але серед психотипів особистостей наче виділяють альфа, і, наприклад, сигма (інші не беру, вони і мені не цікаві, і тут недоречні). Альфа, як зазначають, потребують уваги, можливості керувати іншими, і нерідко можуть вести життя напоказ, щоб виглядати кращими, багатшими, красивішими за інших. І є сигма, які все це можуть, але не вважають за потрібне робити. Якщо альфа - лідери, то сигма - лідери за обставинами, але зазвичай вони настільки самодостатні, що керувати іншими, чи вести за собою інших їм не потрібно. Вони не самостверджуються за рахунок інших. Хоча якщо треба - всі необхідні риси та вміння мають.

Психологи можуть мене критикувати зараз, бо я досить спрощено про це пишу, напевно). Буду рада коментарям. Але альфою я би назвала Росію. І саме цей психотип мені неприємний. Куди приємніша скрита величезна сила, яку людина, чи в нашому випадку нація має змогу проявити, якщо їй це потрібно, чи так вимагають обставини. Але не тоді, коли у неї внутрішні комплекси, і вона кидається на сцену заради овацій, влади, уваги, бо без цих речей вона не почувається щасливою.

Закомплексована Росія переманює українських спортсменів, щоб вони приносили їй золото (коли росіяни ще пхалися на міжнародні змагання під своїм триколором). Закомплексована росія нашпиговує себе допінгом, щоб замаскувати недоліки. Скуповує (в минулому) голоси глядачів, щоб саме росіяни виграли Євробачення. Закомплексована Росія кричить про себе, як про найкращу, найсильнішу, бо жити не може без відчуття власної переваги хоч над кимось.

В той же час Україна може в спорті, може в музиці, може у винаходах, ось тільки хворобливої гонки до п'єдесталу не веде. Бо напевно ж самодостатня. Хоча не думаю, що в повній мірі. Але хотілося би, щоб ми до цього йшли і вдосконалювалися, щоб наша самооцінка не залежала від оточуючих. А ось проявити лідерство на нашому клаптику суші в майбутньому не завадило би. Ми можемо. Ми, як Київська Русь, і були могутніми. Просто не нахабними. Але ж були. І маємо бути, бо обставини змушують.

І свої під'їзди, до того ж, без проблем миємо самі. Корона не впаде.