Вже очевидно що після серії поразок літа - початку осені 2022 Кремль намагається змінити суспільну думку в Росії від "антифашистська спецоперація" на "священна війна".
ЗСУ, яких вже останній алкач в мухосранську сприяє як грізну та смертоносну силу, вони почали подавати як "авангард НАТО" що загрожує російським територіям. Бо визнати що їх масово знищують ті самі українці над якими вони глузували останні сто років, яких розраховували розігнати в три дні - для Кремля смерть.
Також тре розуміти потужну пропагандистську складову мобілізації. Крок це безумовно вимушений і непопулярний, але загубивши на українських фронтах практично всю регулярну армію Кремль просто не мав альтернативи.
Зараз ми спостерігаємо за тим як ці нещасні не навчені та майже неозброєні люди сотнями та тисячами гинуть у м'ясорубці. І цим путінський режим досягає двох цілей.
По-перше - виснажує наші сили "геніальною стратегією" жуков-стайл, тобто завалюючи фронт трупами.
По друге - пов'язує кров'ю свій лохторат. Останні опитування показують, що прямо або опосередковано війну з Україною підтримує близько 56 відсотків населення - це весь діапазон від оговтілого расизму і до "це мій обов'язок перед державою".
Кремль, мабуть, розраховує що коли труни підуть з України нескінченним потоком і ляжуть на підґрунтя пропаганди про "священну оборонну війну з Заходом" то це забезпечить певний градус ненависті та "патріотичної" мотивації вже на рівні родин та ближнього кола загиблих.
Нічого нового. Саме так, через багатомільйонні невиправдані втрати в СРСР накачувався градус лютої екзистенціальної ненависті під час Другої світової, що дозволило кидати голих-босих людей під танки та кулемети.
Але є нюанс. В 1941-1945 Сталіна підтримував практично весь світ. Без Ленд-лізу, війни в Тихому Океані та Другого фронту він просто не мав би шансів на перемогу, і ніякі зомбі з одною гвинтівкою на трьох йому б перемоги самі по собі не принесли.
Тобто стратегія "масової жертовності" - для путінської росії 21 сторіччя так собі ідея. Замало того, астрономічні втрати та економічна криза можуть викликати прямо протилежний ефект.
Як це було в 1916-1917, коли Росімперію наповнили озброєні дезертири, що ненавиділи царя...
Та й доводити що агресивний напад на Україну був "превентивним ударом" - теж такенька собі теза. В будь-якому разі Гітлеру це не допомогло, хоча у нього на подібну відмазку були певні підстави.
Коротше, чекаємо коли в них закінчаться мобіки, дрони та ракети як до цього скінчилися снаряди та артилерійські стволи.
А далі - за наказом Головкома...