Сам факт поїздки був незвичайним. Реткліфф прибув до москви без попереднього оголошення, зустрівся з директором Служби зовнішньої розвідки росії Сергієм Наришкіним і директором ФСБ Олександром Бортниковим і того самого дня залишив росію. путін із директором ЦРУ особисто не зустрічався, хоча кремль підтвердив, що російського президента поінформували про результати переговорів. Останнім директором ЦРУ, який здійснював подібну місію до москви, був Вільям Бернс у листопаді 2021 року – приблизно за три місяці до повномасштабного російського вторгнення в Україну. Про підтверджені кремлем деталі візиту повідомляв Reuters.
Версія №1. Вашингтон попереджав москву не атакувати НАТО
Цю версію детально описала газета Wall Street Journal. За інформацією видання, Реткліфф прибув до москви, щоб особисто застерегти російське керівництво від нападу або небезпечної військової провокації проти країни НАТО. Американська розвідка, як повідомляло видання, розглядала можливість того, що москва спробує перевірити готовність Альянсу виконати статтю 5 Північноатлантичного договору через обмежену військову операцію, причому особливе занепокоєння викликали країни Балтії.
Одне з найкатегоричніших трактувань запропонував Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики ISW зауважили, що сама поїздка директора ЦРУ може свідчити: Вашингтон має інформацію про можливу підготовку росією акту агресії проти держави НАТО у відносно недалекій перспективі. Водночас інститут не бачить біля держав Балтії концентрації російських військ, подібної до тієї, що передувала вторгненню в Україну наприкінці 2021 року.
Тому можливий сценарій, який розглядає ISW, виглядає інакше: москва може спробувати завдати обмеженого ракетного або дронового удару, здійснити невелике проникнення через кордон чи організувати іншу операцію, яка поставить НАТО перед політично складним питанням – чи достатньо цього для застосування статті 5.
Метою такої операції було б не стільки захоплення території, скільки перевірка політичної волі Альянсу.
ISW звернув увагу і на обставини поїздки. Реткліфф прибув військово-транспортним літаком C-17 і пересувався москвою американським кортежем. На думку інституту, це може означати, що отримана американською розвідкою інформація вважалася достатньо терміновою і чутливою для особистого попередження на найвищому рівні спецслужб.
Едвард Лукас: путіну не потрібно вторгатися до країни НАТО – достатньо поставити Альянс перед дилемою
Подібної логіки дотримується британський експерт з питань росії та європейської безпеки Едвард Лукас, старший науковий співробітник CEPA.
У колонці для The Times він зауважив, що росії зовсім не обов'язково розпочинати класичне вторгнення до Естонії, Латвії чи Литви. З погляду кремля, ефективнішим було б організувати навмисно неоднозначний інцидент: диверсію, кібератаку, вторгнення дронів, короткочасну прикордонну операцію або удар по важливому об'єкту інфраструктури.
Головною ціллю в такому разі була б не територія, а питання, яке москва поставить перед Вашингтоном та європейськими столицями: чи готові вони ризикувати великою війною через порівняно невеликий інцидент?
Саме ця невизначеність, на думку Лукаса, може бути одним із головних інструментів російської стратегії. Особливо небезпечною ситуацію роблять, за його оцінкою, російські диверсійні операції в Європі, постійне зондування систем ППО країн НАТО, стратегічна роль Калінінградської області та скорочення запасів західних ракет-перехоплювачів.
Кір Джайлз: можливо, Вашингтон нарешті встановив росії червону лінію
До схожого, хоча дещо обережнішого, висновку доходить Кір Джайлз, асоційований науковий співробітник програми росії та Євразії Chatham House.
Коментуючи візит CNN, Джайлз наголосив на ширшому контексті: росія вже протягом тривалого часу веде проти європейських країн кампанію у сірій зоні між миром і відкритою війною – диверсії, підпали, кібератаки, спроби саботажу та інші операції.
Тому одна з найоптимістичніших інтерпретацій поїздки Реткліффа, на його думку, полягає в тому, що США нарешті вирішили донести кремлю: подальша ескалація матиме реальні наслідки.
Інакше кажучи, Вашингтон міг намагатися відновити стримування, яке значною мірою було підірване суперечливими сигналами адміністрації Дональда Трампа щодо готовності США захищати європейських союзників.
CNAS: візит слід розглядати як частину ширшого протистояння росії із Заходом
У Center for a New American Security (CNAS) пропонують поглянути на подію ще ширше.
В окремій дискусії Андреа Кендал-Тейлор, Джим Таунсенд і Ганна Нотте наголосили, що поїздка відбулася на тлі дедалі агресивніших російських операцій проти країн НАТО: підпалів, замахів, інцидентів із вибухівкою та безпілотниками, а також різкого збільшення розвідувальної активності вздовж східного флангу НАТО.
Отже, навіть якщо Реткліфф привіз конкретне попередження щодо певної операції, воно могло стосуватися не одного ізольованого плану Кремля.
Ймовірно, йдеться про межу допустимого у тривалій російсько-західній конфронтації, яка вже давно вийшла за рамки війни в Україні.
Це важливе уточнення. росія не обов'язково має намір розпочати війну з НАТО. Натомість москва може поступово підвищувати рівень ризику, перевіряючи, на якому саме етапі Захід почне відповідати.
Версія №2. Реткліфф переконував кремль домовлятися щодо України
Однак через кілька днів після перших повідомлень картина стала складнішою.
Як повідомили американські медіа, Реткліфф передав директору ФСБ Олександру Бортникову вкрай негативну американську оцінку військового й економічного становища росії та закликав москву домовлятися щодо України, перш ніж це становище погіршиться.
Цю версію згодом доповнив Axios, посилаючись на джерела, поінформовані про зміст московських переговорів. Якщо ця інформація правильна, місія директора ЦРУ мала ще одну функцію – психологічний і дипломатичний тиск на кремль.
Вашингтон міг намагатися переконати російські спецслужби та через них самого путіна, що москва переоцінює власні перспективи і що продовження війни не поліпшить її переговорні позиції.
Axios додав до цієї версії ще одну важливу деталь: за інформацією двох джерел, Реткліфф запропонував кремлю провести тристоронню зустріч Дональда Трампа, путіна та Володимира Зеленського і обговорював можливість відновлення американсько-російського переговорного процесу щодо завершення війни.
Ба більше, метою поїздки нібито було з'ясувати, чи здатні Наришкін і Бортников переконати путіна повернутися до переговорів.
Після поїздки американська сторона, за даними Axios, поінформувала Зеленського про зміст московських контактів.
Ця інформація суттєво розширює початкове трактування місії Реткліффа. Візит міг бути не одноцільовим попередженням кремлю щодо НАТО, а місією з кількома завданнями, під час якої Вашингтон одночасно встановлював червоні лінії й намагався відновити дипломатію.
Версія №3. Іран також міг бути частиною переговорів
Ще одна версія виникла одразу після появи інформації про поїздку.
На момент візиту Вашингтон перебував у серйозному протистоянні з Іраном, а росія залишалася одним із найважливіших міжнародних партнерів Тегерана.
"Радіо Свобода" ще в день візиту звернуло увагу, що поїздка відбулася одночасно із загостренням американсько-російських розбіжностей щодо Ірану.
Те, що іранське питання було частиною порядку денного, також випливає з повідомлень американських медіа. CNN повідомляла, що Реткліфф закликав росію припинити економічну й військову підтримку Ірану, паралельно порушивши теми НАТО та війни в Україні.
Це не обов'язково суперечить версіям щодо України та НАТО. Для зустрічі керівників спецслужб такого рівня природним є обговорення одразу кількох кризових напрямків: НАТО, України, Ірану, стратегічної стабільності та правил поведінки між спецслужбами.
Версія №4. Філліпс О'Брайен: а що, якщо історія про "жорстке попередження путіну" – це маніпуляція Білого дому?
Найскептичнішу інтерпретацію запропонував військовий історик та аналітик Філліпс О'Брайен. Він звернув увагу не стільки на саму поїздку, скільки на те, як інформація про неї потрапила до американських ЗМІ.
О'Брайен наголосив, що ключові подробиці, зокрема версія про жорстке американське попередження кремлю щодо НАТО, походять переважно від анонімних американських джерел. Тому він закликає не сприймати автоматично запропоновану Вашингтоном картину як встановлений факт.
Його альтернативна інтерпретація полягає в тому, що адміністрація Трампа могла використати витоки, щоб подати власну політику як прояв сили.
За цією версією, реальний зміст московських переговорів міг бути значно складнішим або навіть менш вигідним для США, ніж це випливає із повідомлень про директора ЦРУ, який прилетів до москви "попередити путіна".
Ця версія заслуговує на увагу хоча б тому, що Білий дім і сам Дональд Трамп демонстрували суперечливі сигнали. Трамп називав поїздку Реткліффа "напіврутинною", а в розмові з Axios – "стандартною справою"; водночас американські медіа з посиланням на джерела описували її як винятково чутливу місію. Про розбіжність між публічною позицією Трампа і повідомленнями про реальний зміст переговорів писали, зокрема, Reuters та Axios.
Слід зазначити, що перед візитом Вашингтон попросив Україну тимчасово утриматися від ударів по москві, Санкт-Петербургу та низці районів на півночі росії, щоб убезпечити перебування американської делегації. Тож навряд чи місія була рутинною, навіть якщо Трамп саме так її подавав.
Держави Балтії також не бачать ознак неминучого вторгнення
Ще одне важливе застереження походить безпосередньо з регіону, який нібито перебуває під найбільшою загрозою. Представники Естонії та Латвії після візиту Реткліффа заявили, що їхня оцінка безпосередньої військової загрози з боку росії не змінилася.
Цю позицію окремо аналізував ISW, наголошуючи, що нинішню ситуацію не слід механічно порівнювати з кінцем 2021 року: тоді існували очевидні розвідувальні та військові ознаки підготовки росії до вторгнення в Україну, тоді як сьогодні аналогічної концентрації сил біля кордонів держав Балтії немає.
Показовою є й оцінка президента Фінляндії Александра Стубба. В інтерв'ю, про яке повідомляв Reuters, він заявив, що не бачить конкретних доказів того, що росія найближчим часом готова піти на повномасштабну атаку проти держави НАТО.
30 серпня цю обережну оцінку фактично підтвердили й у НАТО. Представник Альянсу заявив Reuters, що наразі НАТО не бачить безпосередньої загрози прямого нападу, хоча відзначає посилення російської гібридної активності в Європі та зберігає підвищену пильність.
Це, однак, не виключає сценарію обмеженої провокації.
Саме в цьому й полягає ключова різниця між 2021-м і 2026 роком.
Якщо кремль справді вирішить перевірити НАТО, йому може не знадобитися формувати ударне угруповання із сотень тисяч військових. Для політичного тесту Альянсу достатньо події набагато меншого масштабу.
Що в підсумку
На сьогодні джерела не дають підстав звести місію до однієї мети: найімовірніше, під час поїздки обговорювали кілька напрямків.
У повідомленнях медіа й оцінках експертів простежуються щонайменше чотири рівні.
Перший – стримування. Вашингтон міг застерегти російське керівництво від обмеженої операції проти держав НАТО, насамперед держав Балтії. Саме на цьому наголошують Wall Street Journal, ISW, Едвард Лукас та Кір Джайлз.
Другий – Україна. За даними Axios, Реткліфф намагався з'ясувати, чи можуть Наришкін і Бортников сприяти поверненню путіна до переговорів, і навіть запропонував формат тристороннього саміту Трамп–путін–Зеленський.
Третій – Іран і ширша стратегічна стабільність. Про цей напрямок окремо писало RFE/RL, а CNN повідомляла, що Реткліфф закликав росію припинити економічну й військову підтримку Ірану.
І нарешті четвертий рівень – інформаційний. Сам спосіб, у який деталі візиту почали з'являтися у Wall Street Journal, Axios, CNN та інших американських медіа, можна розглядати як частину інформаційного супроводу. Принаймні частина американських посадовців була готова розкрити окремі подробиці переговорів – кремлю, союзникам по НАТО, Україні та американській аудиторії.
Саме на цей аспект звертає увагу Філліпс О'Брайен, який вважає, що історію про "жорстке попередження" слід також аналізувати як елемент інформаційного супроводу політики Білого дому.
Тому найцікавіше питання полягає навіть не в тому, про що Реткліфф говорив у москві, а в тому, чому з американських джерел у публічний простір потрапили саме певні частини цієї розмови.
Якщо повідомлення про російську загрозу НАТО відповідають дійсності, поїздка директора ЦРУ може виявитися однією з найсерйозніших американських спроб відновити стримування москви відтоді, як Вільям Бернс їздив до росії восени 2021 року.
Якщо ж скептики на кшталт О'Брайена мають рацію, перед нами може бути інший феномен: адміністрація Трампа використовує закриті переговори спецслужб, щоб створити образ сили в той момент, коли її реальні можливості впливати на путіна стають дедалі обмеженішими.
У будь-якому разі одна обставина майже не викликає сумнівів: директори ЦРУ не літають до Москви військово-транспортними літаками заради "напіврутинних" розмов.
