«Порошенко – олігарх», «Порошенко – олігарх», «Олігарх, олігарх…» Порядно вже дістали ці заяви. 30 років минуло відтоді як розвалився радянський союз, 7 років як заборонена діяльність комуністичної партії, проте наші доморощені неокомуністи та інша лівота, що окопалися в провідних ЗМІ, продовжують нацьковувати українців проти «поміщиків і капіталістів».
Лівота заявляє, ніби вона проти того, аби бізнесмени брали участь в політиці. Чомусь вони не заявляють, ніби Сполучені Штати Америки – олігархічна держава. Приклади? Роберт Макнамара в міністри оборони США прийшов з керівників корпорації «Ford». Колишній головний виконавчий директор нафтосервісної компанії «Halliburton» Дік Чейні був віце-президентом США. Або більш свіжий приклад – президент-мільйонер Дональд Трамп.
Лівота говорить, що олігархи – то бізнесмени які мають значний вплив на політику? Я пропоную їм дізнатися що пише американська преса про вплив на політику США транснаціональних корпорацій. Про такі милі установи як Більдербергський клуб та Богемський гай, я взагалі мовчу – а вони існують і цілком законно.
Доморощені борці з олігархами розповідають нам, що олігархи – проблема України? Але реальність така, що проблема впливу бізнесу на владу і збагачення коштом влади, присутня скрізь у світі. З тою різницею, що на Заході, справді немає олігархів – там є корпорації. Що гірше – питання дискусійне. Проте.
А чи є олігархом Петро Порошенко, навіть за мірками тих хто йому цим дорікає? Давайте розберемося. Петро Порошенко акціонер багатьох бізнес-активів? Але всі вони працюють, приносять прибуток і надають українцям тисячі робочих місць – хоча чимало активів приватизованих у 90-ї були розпродані по ціні металобрухту. Петро Порошенко розбагатів НЕ на спекуляціях газом. Він зберіг виробництва, нині вони виробляють конкуренту продукцію. Ба-більше, «Рошен» фінансує масу соціальних проектів, на рахунку корпорації: допомога інституту раку, центру дитячої кардіології і кардіохірургії МОЗ України, клініці ОХМАТДИТ, тощо. А ще допомога постраждалим в зоні АТО та Збройним силам (700 мільйонів грн.).
Про допомогу під час пандемії КОВІД, від закупівлі апаратів ШВЛ й кисневих концентраторів, до допомоги вітчизняному виробникові костюмів біозахисту (виробництво збереглося і успішно працює), я вже просто мовчу. За все це Порошенка на руках носити треба, а не критикувати.
Нам кажуть, що Петро Порошенко робив свій бізнес перебуваючи на державні службі? Відповідь – брехня, не робив. На державну службу Порошенко пішов перебуваючи в статусі НЕ керівника бізнесу. Він був акціонером (!!!) компанії. А бути акціонером законом не заборонено. Це – світова практика. Натомість.
Навіть коли Порошенко обіймав посади міністра економіки і голови РНБО, ніхто й ніколи не бачив якоїсь масової закупівлі продукції «Рошен» коштом держави. Ніхто не може навести якихось законів, поданих депутатом Порошенко для преференцій його бізнесу. За 2,5 роки, за наявності живих Коломойського та Портнова, які реально бажали розправи з Порошенко, ДБР, ГПУ та СБУ не знайшли жодних підстав для звинувачення Порошенка у корупції. Ба-більше.
Перебуваючи в президентах, Петро Порошенко бізнес свій передав у сліпий траст – під керівництво Фонду Ротшильдів. Він не передав як Зеленський порулити своїм бізнесом бізнес-партнеру. І так, Порошенко ставши президентом, закрив свою фабрику в Росії. Зеленський ставши президентом почав продавати в Росію серіали, і отримувати з них роялті. Відчуйте різницю.
Реальність така. Ніякого статусу «олігарх» не існує. Існують цілком конкретні злочини – корупція і порушення антимонопольного законодавства. Допоки бізнесмен їх не скоїв – він ніякий не олігарх, він лише крупний бізнесмен. Для країни з ринковою економікою таке – нормально. А все решта – просто нова реінкарнація лякалок про «поміщиків і капіталістів» від різноманітної лівоти. Лякалок, які один раз вже довели Україну до ГУЛАГу і катівень НКВД.
