1. Ціна на російську нафту, розрахована в рублях, залишається нижчою за орієнтир федерального бюджету на 2025 рік.
- У перші два тижні липня середня ціна бареля російської нафти склала 4701 рубль — це на 11% менше за цільовий бюджетний рівень у 5281 рубль за барель. Ця розбіжність пов’язана одразу з двома факторами: падінням світових цін на нафту (Brent опустилась нижче $60) та значним зміцненням рубля — з початку року курс піднявся на 45%.
- Для бюджету, який планував курс 94,3 рубля за долар, нинішній рівень у ~78 рублів означає набагато меншу виручку у рублях за експорт нафти, навіть попри стабільний обсяг постачань.
- Тиск посилюється і через рекордні з часів Холодної війни витрати на оборону — 6,3% ВВП, які уряд змушений фінансувати на тлі падіння енергетичних доходів.
- Уже за перше півріччя дефіцит бюджету досяг 3,7 трлн рублів, що відповідає річному прогнозу. Це відображає провал у планах Кремля на фінансування війни за рахунок стабільних нафтових прибутків.
- Таким чином, зменшення рублевої вартості нафти означає: росії доведеться або ще глибше скорочувати цивільні витрати (що вже відбувається — hi-tech, автопром, НДДКР, регіональні дотації), або нарощувати запозичення та емісію, що лише посилить внутрішню економічну нестабільність.
2. Металургія тимчасово окупованого Донбасу занурюється в кризу: навіть підтримка з москви не рятує галузь від колапсу.
- Металургійна галузь на тимчасово окупованих територіях Донбасу стрімко деградує: підприємства зазнають збитків через різке падіння попиту, нерентабельну логістику та зростання тарифів «природних монополій» рф.
- Компанія ЮГМК, яка керує найбільшими заводами на тимчасова захоплених територіях Донецької й Луганської областей, звернулася до російської влади з вимогою про антикризову підтримку.
- Окупаційні адміністрації фактично визнають, що галузь недієздатна: за прогнозами, внутрішній попит у рф у 2025 році впаде на 10–15%, що призведе до понад 5 млн тонн надлишкової продукції.
- При цьому логістика залишається збитковою — доставка тонни металу з Донбасу до порту Новоросійська коштує 3,5 тис. рублів і знищує всю прибутковість експорту.
- Незважаючи на вже діючі пільги, як-от нульовий акциз на рідку сталь чи знижки на перевезення, ситуація в галузі лише погіршується.
- Фактично йдеться про провал політики росії щодо економічного використання тимчасово окупованих територій. Навіть за підтримки з держбюджету рф металургія Донбасу виявилась не конкурентоспроможною, збитковою та безперспективною.
- Цей черговий сигнал свідчить: окупація Донбасу не лише не принесла росії «економічних дивідендів», а й створила довготривалий фінансовий тягар, який усе важче маскувати навіть кремлівською пропагандою.
3. російський нафтовий експорт різко зріс попри загрозу нових санкцій США.
- росія наростила морський експорт нафти до максимуму за місяць, скориставшись зниженням внутрішньої переробки на НПЗ. Середній обсяг поставок за чотири тижні до 13 липня склав 3,23 млн барелів на добу — це на 3% більше, ніж тижнем раніше, і вище середньорічного рівня.
- Постачання зросли на тлі ультиматуму Дональда Трампа, який пригрозив вторинними тарифами країнам, що купують російську нафту, якщо кремль не піде на мир з Україною протягом 50 днів.
- Попри ці погрози, росія наразі активізує зовнішні продажі, намагаючись компенсувати зниження переробки та отримати якомога більше валютної виручки до можливого запровадження нових санкцій.
- Експортне зростання відбувається у момент геополітичної невизначеності: ринок намагається «вичавити максимум» з доступних каналів, поки США та ЄС не ухвалили остаточні рішення щодо нових обмежень.
- Тим часом, зростання постачань вкотре підтверджує, що санкційна політика Заходу має затримки в реалізації, які дозволяють росії адаптуватися та тимчасово посилювати енергетичний експорт.
4. ЄС запровадив нові санкції проти структур, пов’язаних з російською дезінформацією та «спадком Пригожина».
- Європейський Союз розширив санкційний список у відповідь на дестабілізуючу діяльність росії за кордоном. У новий пакет обмежень потрапили дев’ять фізичних і шість юридичних осіб, пов’язаних із кампаніями впливу, фейковими інформаційними операціями та діяльністю структур, створених Євгеном Пригожиним.
- Серед підсанкційних — Асоціація журналістів БРІКС та Фонд боротьби з несправедливістю, які, за даними ЄС, брали участь в інформаційних атаках проти Франції та України.
- Зокрема, ці структури поширювали фейки про викрадення французькими військовими дітей у Нігері — типова схема дезінформації, що використовувалась «фабрикою тролів» Пригожина.
- Під санкції також потрапили: Центр геополітичної експертизи, пов'язаний з ідеологом рашизму Олександром Дугіним; Федеральне держпідприємство «РТРС» — оператор загальнодержавного телерадіомовлення в росії; 841-й центр радіоелектронної боротьби Балтійського флоту, який ЄС вважає інструментом у веденні гібридної війни.
- Брюссель наголошує: обмеження спрямовані на зниження можливостей рф вести підривну діяльність у міжнародному просторі — як через військові структури, так і через пропагандистські та псевдожурналістські інструменти.
- Нові санкції посилюють тиск на ті сегменти, що продовжують справу Пригожина після його усунення. Таким чином, ЄС демонструє готовність боротися не лише з військовими проявами агресії росії, а й з її інформаційними диверсіями, які кремль системно використовує для дестабілізації демократичних країн.
5. Сенатор США Грем попередив росію про можливу силову відповідь після 50-денного ультиматуму Трампа.
- Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що на 51-й день після закінчення ультиматуму Дональда Трампа росія може зіткнутися не лише з економічними, а й з силовими заходами у відповідь, якщо не припинить війну проти України. Про це він написав у соцмережі X.
- «Учорашня заява Трампа про постачання американського озброєння Україні коштом європейців — це позитивна новина», — зазначив Грем, наголосивши на важливості обіцянки запровадити до 100% мит проти країн, що купують російську нафту й таким чином фінансують війну.
- «Якщо Путін чи інші хочуть знати, що буде на 51-й день, — раджу подзвонити аятолі», — написав сенатор, натякаючи на долю Ірану після американських ударів у минулі роки.
- Грем також попередив держави, що продовжують імпорт дешевої російської нафти: «Я сприйняв би слова президента Трампа дуже серйозно».
- Заява вказує на готовність США значно посилити тиск як на росію, так і на її економічних партнерів — насамперед Індію, Китай і Бразилію — у разі, якщо москва не припинить агресію. Кремлю фактично озвучено чітке попередження про стратегічні наслідки зволікання, зокрема — можливість прямої силової відповіді.
6. Словаччина блокує 18-й пакет санкцій ЄС проти росії, вимагаючи енергетичних поступок.
- Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо закликав відкласти голосування по 18-му пакету санкцій Євросоюзу проти росії, попри гарантії з боку Єврокомісії щодо врахування економічних особливостей його країни.
- У своєму зверненні Фіцо оприлюднив лист від Урсули фон дер Ляєн, у якому зазначено, що Брюссель визнає вразливість Словаччини та готовий піти на зустріч. Однак прем’єр назвав запропоновані умови недостатніми та різко розкритикував план повної відмови від російського газу з 2028 року, охарактеризувавши його як «ідіотський».
- Фіцо вимагає продовжити для Словаччини можливість імпортувати російський газ щонайменше до 2034 року — саме до цього терміну діє чинний контракт.
- Хоча імпорт газу не є частиною нового пакету санкцій, словацький прем’єр навмисно пов’язує ці питання, щоб посилити переговорну позицію в Брюсселі, де рішення ухвалюються лише за одностайної згоди всіх країн-членів.
- Затримка в ухваленні санкційного пакету створює додаткові ризики для санкційної єдності ЄС і демонструє, як кремль може опосередковано впливати на позиції окремих країн, які залежать від енергетичних поставок із рф.
7. Американська брокерська компанія Interactive Brokers погодилася виплатити понад 11,8 млн доларів США для врегулювання претензій Управління контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) через масові порушення санкційного режиму, які тривали понад сім років.
- З липня 2016 року по січень 2024-го компанія надавала інвестиційні та брокерські послуги сотням клієнтів із санкційних юрисдикцій — Ірану, Куби, Сирії, Криму та Венесуели.
- Частина клієнтів використовувала «чисті» адреси для реєстрації, однак IP-адреси вказували на реальне перебування в заборонених регіонах. У 2022 році Interactive Brokers провела понад 250 транзакцій через російські банки, які перебувають під санкціями.
- Крім того, компанія надавала доступ до торгівлі цінними паперами 13 китайських компаній, пов’язаних із військовими та розвідувальними програмами КНР, а також обробляла операції з компанією, яка підпорядковується Комуністичній партії Китаю та була внесена до санкційного списку ще в липні 2020 року.
- Хоча OFAC не класифікувало порушення як грубі, відомство зазначило, що компанія добровільно повідомила про порушення, співпрацювала зі слідством і вжила заходів щодо вдосконалення системи санкційного контролю.
8. У Латвії Служба держбезпеки просить прокуратуру порушити справу проти керівництва місцевої компанії, яка постачала фурнітуру для російської армії, зокрема фірмам, що шили форму для Міноборони рф.
- Через підставні фірми з 2023 року компанія обходила санкції, поставивши понад 1 000 тонн товарів на суму понад 6 млн євро. Керівників підозрюють у сприянні агресії рф проти України та відмиванні коштів.
- Це може стати прецедентом для відповідальності європейського бізнесу за співпрацю з агресором.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
