Пабєдобєсіє

Пабєдобєсіє

Наш маніяк не такий поганий, як деякі: він вбивав, але не розчленовував. Цініть це.

Тут дехто каже: усі палкаводци Сталіна були м’ясниками. Але був один, який воював не м’ясом, а був чесниим і порядним. Така собі протилежність таваріщя Жюкава.

Міф для тих, що в расєї може бути альтернатива тупості і жорстокості.

Расєя може бути іншою, доброю, людяною.

Це говорять про Канстантіна Ракасовскава. Етнічного поляка. І типу дуже інтелігентного.

Ну, порядочний, аж абзавідуєшся.

А ще – мужньо тримався на допитах у 1938 році. Нікого не здав, нічого не підписав.

Хоча йому НКВДісти вибили усі зуби і кожного допиту сцяли на нього.

Але (підкреслюють) після цього він залишився вірним партії!!!

Шо? Він дибіл? Після всього цього?

Так ось: він теж увів на фронті у 1943 році польові військомати.

Які гребли усіх підряд.

Єдине, що його відрізняло віл Ватутіна (1-й Український) – це те, що на 1-му Білоруському – не кидали в бій 17-річних хлопців у свитках. Він вимагав їх перевдягати перед наступом на плацдарми у солдацьке. Беушне. З рудими плямами крові від минулого плацдарма. Зняте з трупів. І озброював. І давав тиждень на якісь навчання.

У нас плачуть: ось, ось він чуйний командуючий фронтом. Були у сталіна і нормальні. Салдатікав жалєлі. Їх, ошалілих, навіть навчали тиждень.

Ну да. Не такий він був кровожадний, як жюкав і ватутін. Цей не ковтав, розжовував.

Але є цитата генерала Горбатова (командарма і підлеглого дяді Кості) про таваріща Ракасовскава (командарма фронту).

Горбатов:

- Товаріщь камандующій. Маєй армії уже нєчєм наступать. Тєхнікі нєт. Парива у войск нєт. Салдат нєт.

На що йому Рокосовскій:

- Ну ти же єсть? Ти єсть? Іді сам і наступай. Ілі найді тєх, кто будєт наступать. Но наступать.

Ну, Горбатов мужичками з півночі Чернігівської області і наступав. Та так, що хлопчиків 1924-25 років там не стало зовсім. З війни повернулося 10-20%. Це як кому повезло.

І що актуально. Майже не було калічених чи поранених. Усіх кинули тупо на плацдарми у першому ешелоні. Щоб вмерлии.

Руская поетеса Вєра Інбєр влучно (з жалем) про таких у віршах підкреслила:

- каври із нєцелованих мальчікав.

Запам'ятайте: на росії немає сердечнх генералів. Добрі до генералів не дослужуються.

Віктор Бобиренко