"ПОЧЕКАЙ, Я ДУМАЮ" - Ростислав Павленко

"ПОЧЕКАЙ, Я ДУМАЮ" - Ростислав Павленко

Впливова німецька Die Welt (“Світ») опублікувала у рубриці «Думка» матеріал брюсельськлго кореспондента Крістофа Шільця під назвою «Взимку Захід притягне Україну до припинення вогню».

У статті - набір звичних стереотипів.

“Повільний, з великими втратами” контрнаступ. Необхідність заморозити конфлікт «як у Кореї» і все оце. Додались навіть нові нотки: звісно, Україні буде важко, бо інвестори в таких умовах не прийдуть, до вступу до НАТО і ЄС далеко, а допомоги з боку державних структур Заходу не вистачатиме. Але, мовляв, у довгостроковій перспективі це нібито на краще - бо світ уникне ризику ядерної війни (буцімто може бути реакцією москви на воєнний розгром), а росія поступово, «за роки», згасне, як колись срср. А українці мають радіти збереженню життів і пишатись, що і так зробили диво - зупинили орду, у що «у лютому 2022 мало хто вірив».

Характерний такий зліпок мислення великої частини західного істеблішменту. Їм чим повільніше, тим краще: щоб встигати адаптуватися до змін.

Як казав шахіст боксеру: «Почекай, я думаю».

Ця логіка хибує, серед іншого, нерозумінням стану кремля.

Не піде путін на жодне «примирення» чи «корею».

Злочинці у кремлі налаштовані виснажити Захід і забрати Україну.

Чим швидше це на Заході усвідомлять - тим рішучішою буде підтримка України. І тим швидше росію буде викинуто з загарбаних земель, і прийде мир.

Цю думку _мають доносити на Заході всі і на всіх рівнях_:

від державного до спілкування з друзями і колегами в чатах і месенджерах.

Бо чим швидше розтане міф про існування «часткового рішення», чим швидше стане зрозуміло, що до миру «тягнути» слід не Україну, а росію - тим швидше буде Перемога і, власне, мир