Якщо ви встигли понєрвнічать від планів трампістів по «поділу України», то дарма. Навпаки – порадуваться треба з такої карти. Бо розмежування з рашистами на ній – по нинішній лінії ЛБЗ. А не по тій хотєлці Путєна, яку він вписав в свою конституцію – Херсонська, Запорізька, Донецька і Луганська області повністю його. Це б означало, що розмежування на півдні проходило б вже глибоко на правому березі Дніпра. І на наступний наступ Путєна у нього був би велетенський плацдарм за річкою, яка зараз є природньою перепоною.
А те що потєшні гарнізони трусливої Європи ні в якому разі не будуть саме військовим стримуванням – було зрозуміло одразу, як європейці почали жувать соплі і придумувать креативні назви своїй коаліції. Тому отой поділ на зони а-ля Західний Берлін, британська і французька зони впливу – це не більше ніж беллетристична романтизація війни. Мовляв, європейці, ховаючись від рашистів за Дніпром, будуть виконувати якусь монументально-історичну роль, зони впливу, геополітика. Ну да, канєшн. Ховать свої ніжні дупці від рашистської артилерії і кабів на випадок неминучого нового наступу – це потужна відповідальна роль. «Повернись живим, Жак».
Тому не лякайтесь, ця карта «The Times» – ще хороший варіант.
Посол Трампа: Україна може бути розділена, як післявоєнний Берлін
Посол президента Трампа в Україні заявив, що країна може бути розділена «майже як Берлін після Другої світової війни» в рамках мирної угоди.
Генерал Кіт Келлог, провідна фігура в зусиллях США, спрямованих на припинення трирічної війни, припустив, що британські та французькі війська могли б взяти під свій контроль зони контролю на заході країни в рамках «сил заспокоєння», а російська армія - на окупованому сході. Між ними були б українські війська і демілітаризована зона.
80-річний Келлогг сказав, що англо-французькі сили на захід від річки Дніпро, яка перетинає Україну з півночі на південь і проходить через Київ, «зовсім не будуть провокаційними» для Москви. Він сказав, що Україна є достатньо великою країною, щоб розмістити кілька армій, які прагнуть забезпечити припинення вогню.
«Ви можете зробити так, щоб це виглядало майже так, як сталося з Берліном після Другої світової війни, коли у вас була російська зона, французька зона, британська зона, американська зона», - сказав він.
«Ви знаходитесь на захід від [Дніпра], що є головною перешкодою», - сказав Келлог. Пізніше він уточнив, що Америка не надаватиме жодних наземних сил. Він припустив, що демілітаризована зона у 18 миль може бути створена вздовж існуючих ліній контролю на сході.
План генерала щодо переходу від припинення вогню до тривалого мирного врегулювання передбачає визнання Сполученими Штатами фактичного контролю Росії над територією, яку вона зараз окупує.
Минулого місяця Сергій Лавров, міністр закордонних справ Росії, підтвердив, що Кремль не прийме миротворчі війська з жодної країни НАТО «за жодних умов». Україна, яка, на відміну від нацистської Німеччини 1945 року, має діючий і прозахідний уряд, може вважати порівняння з післявоєнним Берліном нетактовним, тим більше, що одним з безпідставних виправдань російського вторгнення була «денацифікація» країни.
Зауваження дають одне з найчіткіших уявлень про бачення Трампом майбутнього України з боку тих, хто бере участь у плануванні припинення вогню. Вони також є першим припущенням високопосадовця США про те, що річка Дніпро може стати певною лінією розмежування в Україні після припинення вогню, хоча Келлог не виступав за передачу Москві будь-яких територій на схід від річки.
Існують чіткі відмінності між пропозицією Келлога та поділом Берліна і Німеччини після Другої світової війни. У той час як Німеччина була змушена капітулювати перед загарбницькими арміями, Україна запрошує союзників надати «сили заспокоєння» на заході країни, і немає жодних припущень, що будь-які подальші території будуть передані Росії. Хоча аналогія є нечіткою, символізм формулювання вражає лише за кілька тижнів до 80-ї річниці Дня Перемоги.
Це сталося, коли Стівен Віткофф, спеціальний посланник Трампа в Росії, у п'ятницю вирушив туди для обговорення угоди про припинення вогню, потиснувши руку президенту Путіну в Санкт-Петербурзі. Того ж дня Трамп посилив тиск на Путіна з вимогою припинити війну, написавши на своїй соціальній платформі Truth Social: «Росія повинна рухатися. Занадто багато людей гине, тисячі щотижня, в жахливій і безглуздій війні - війні, яка ніколи не повинна була статися, і не сталася б, якби я був президентом!!!»
Кремль попередив, що не варто очікувати жодних «проривів» перед третьою зустріччю Віткоффа і Путіна.
Келлог визнав, що Путін, який останніми тижнями розчарував Трампа непоступливим підходом до переговорів про припинення вогню, «може не прийняти» пропозицію про зони контролю. Щоб гарантувати, що англо-французькі та українські сили, підтримані військами з інших країн «коаліції охочих», не обстрілюють росіян, Келлог сказав, що необхідно створити буферну зону між українською та російською лінією зіткнення, а також між українськими та російськими військами, щоб запобігти обстрілам з боку росіян. “Ви дивитеся на карту і створюєте, за браком кращого терміну, демілітаризовану зону [ДМЗ]. Відступите в обидва боки на 15 кілометрів з кожного боку, це 18 миль», - сказав він.
«І у вас є ... ДМЗ, яку ви можете контролювати, і у вас є ця ... зона припинення вогню. Це можна досить легко контролювати». Однак він додав: «Чи будуть порушення? Ймовірно, тому що вони завжди є. Але ви можете легко це відслідковувати».
У тому, що, ймовірно, буде розглядатися в Києві та європейських столицях як спроба повернути Путіна за стіл переговорів, Келлогг заявив, що США підтримують проведення нових виборів в Україні. Путін вже давно підриває авторитет президента Зеленського як лідера, що змусило Трампа заявити минулого місяця, що він «дуже розлючений» постійними нападками росіян на українського лідера.
Келлог сказав: «Я думаю, що якщо ви досягнете припинення вогню, у вас будуть вибори. Тому що вже майже рік минув з того часу, як вони мали б відбутися. Вони не були призначені. Але я думаю, що Зеленський готовий це зробити, як тільки ви досягнете припинення вогню і як тільки ви отримаєте якусь резолюцію. Але це заклик для українського народу в українському парламенті. Не наш».
Відносини між Вашингтоном і Києвом «повернулися на правильний шлях», сказав Келлогг, про що свідчить відновлення переговорів щодо запропонованої угоди про видобуток корисних копалин. У п'ятницю до Вашингтона прибула технічна група українських посадовців для обговорення угоди, яка має на меті надати Америці значний доступ до величезних запасів критично важливих мінералів в Україні - таких як літій, титан та уран - в обмін на подальшу підтримку та інвестиції США у післявоєнну відбудову країни.
Келлог визнав, що американські чиновники недооцінили те, що було пов'язано із забезпеченням цієї угоди. «Це не просте «так» чи «ні», - сказав він. «Люди насправді не розуміли процес так добре, як мали б».
Він пояснив, що остаточне рішення про те, чи зможе Америка отримати доступ до критично важливих для країни корисних копалин, було прийнято українським парламентом - Верховною Радою. Він також додав, що в адміністрації Трампа визнають, що «ніхто не знає», які саме корисні копалини доступні в Україні, і яка їхня вартість. «Востаннє геологічну розвідку проводили ще за часів Радянського Союзу».
За словами Келлога, офіційні особи, які відвідають Вашингтон, працюватимуть над вирішенням цих складнощів найближчими днями і спробують перетворити «бізнес-угоду» на «дипломатичну угоду».
Паралельно з візитом Віткоффа Келлог розповів про те, що він і його команда «готові» до відновлення взаємодії з Кремлем після місячного затишшя в переговорах. «У мене є квиток на літак з відкритою датою», - сказав він.
За цей час Росія продовжила свої щоденні повітряні удари по Україні. На початку цього тижня 19 людей, у тому числі дев'ять дітей, були вбиті російською ракетою в Кривому Розі, рідному місті Зеленського. Європейські чиновники вказали на ці атаки як на доказ того, що Кремль несерйозно ставиться до прагнення до миру.
Келлог сказав, що він і українці, які перебувають у стані «максимальної поступливості», чекають, коли Росія представить свої останні умови, щоб просунутися далі в обговоренні. «Я думаю, що ми дізнаємося [їхні вимоги] найближчим часом», - сказав він.
Росія раніше заявляла, що хоче, аби Україна вивела свої війська з чотирьох східних областей - Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької - і відмовилася від прагнення до членства в НАТО. Досі Зеленський відмовлявся від вимоги поступитися територіями.
У Європі зростають звинувачення в тому, що англо-французька коаліція не змогла адекватно спланувати, що вона робитиме після того, як в Україні припинять стріляти гармати. Джон Хілі, міністр оборони, висловив роздратування коментарями Кайї Каллас, глави зовнішньополітичного відомства ЄС і колишнього лідера Естонії, про те, що плани не були більш просунутими. Вона сказала, що незрозуміло, яку мету переслідують сили в Україні, і чи буде це моніторинг дій Росії, підтримання миру, стримування чи бойові дії на місцях.
«Наше планування для «коаліції охочих» є справді реальним, суттєвим і добре просунутим; Європейський Союз не є частиною цього планування», - сказав Хілі.
На прес-конференції разом зі своїми німецькими та українськими колегами Хілі оголосив, що союзники пообіцяли виділити 18 мільярдів фунтів стерлінгів на військову допомогу, що є рекордним збільшенням фінансування Києва. Ця цифра включає 350 мільйонів фунтів стерлінгів, обіцяних Великою Британією, що становить 4,5 мільярда фунтів стерлінгів, виділених Україні цього року, що, за словами Хілі, є найбільшим внеском на сьогоднішній день.
Однак ще однією яскравою ілюстрацією того, як Трамп перерозподіляє західне фінансування військових зусиль Києва, є те, що Келлог застеріг сера Кейра Стармера і президента Макрона не розраховувати на американську підтримку коаліції. «Завжди плануйте на найгірший випадок», - сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи будуть сили коаліції ефективними, він припустив, що Трамп був би задоволений тим, що Європа більш охоче стоїть на власних ногах. Він сказав, що ці сили, якщо не більше, то хоча б надішлють хороший сигнал Путіну.
Хоча Келлог зазначив, що участь Америки в коаліції буде обмеженою, він закликав Стармера та інших європейських лідерів «підняти слухавку» і відстоювати свою позицію.
